Поляков Лев Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поляков.

Лев Олександрович Поляков (нар. 24 квітня 1927, Моршанськ, Тамбовська губернія, СРСР — пом. 26 січня 2001, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист Російської Федерації (1996).

Поляков Лев Олександрович
Лев Александрович Поляков
Дата народження	24 квітня 1927(1927-04-24)
Місце народження	Моршанськ, СРСР
Дата смерті	26 січня 2001(2001-01-26) (73 роки)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Школа-студія МХАТ і Всеросійський державний інститут кінематографії (1958)
Професія	актор
Кар'єра	1957—1995
Нагороди	Народний артист Росії
IMDb	ID 0689921

Біографія

Лев Поляков народився 24 квітня 1927 року в Моршанську.

Спочатку Лев Олександрович Поляков мріяв про кар'єру військового. Він навчався в авіаційному технікумі, а потім у Вищому військово-морському училищі в Баку. Але заняття самодіяльністю і любов до театру вирішили вибір на користь акторської професії. Поляков вступив до Школи-студії МХАТ, і 2 роки грав у Великому драматичному театрі імені Г. О. Товстоногова.

У середині 1950-х років Лев Поляков починає активно зніматися в кіно.

У 1958 році він закінчив ВДІК (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової) і вступив до Театру-студії кіноактора.

Актор помер від інсульту в 2001 році в одній зі столичних клінік. Трьома роками раніше, в 1998-му, зник їх з дружиною Інною Виходцевою єдиний син Микита.

Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі.

Родина

• Дружина — актриса Театру-студії кіноактора Інна Виходцева
• Син Микита (1960—1998), перекладач, закінчив інститут імені Моріса Тореза. Загинув у Домініканській Республіці під час цунамі в 1998 році.

Фільмографія

• 1957: Розповіді про Леніна — поручик Баришев
• 1958: Отаман Кодр — Тодор Тобулток
• 1958: Справа «строкатих» — Растягаєв
• 1958: Дорога на фестиваль (короткометражний)
• 1960: Мічман Панін — офіцер Грузінов
• 1961: Два життя — Микола Ігнатьєв
• 1962: Колеги — лікар Столбов
• 1962: Гусарська балада — Петро Пелимов
• 1964: Ракети не повинні злетіти — сержант американської армії Юджин
• 1964: Фитиль — Ягідки, серія № 19, жених
• 1964: Втеча з раю — Павло
• 1965: Остання ніч у раю — Павло
• 1965—1967: Війна і мир — Лорістон
• 1965: Як вас тепер називати? — Петро Сизов / Пауль Краузе
• 1966: Про що мовчала тайга — батюшка Микола
• 1966: Веселі расплюєвські дні — поліцейський Качала
• 1966: Дикий мед — начальник геологічної експедиції
• 1966: Постріл — майор
• 1967: Микола Бауман — Євген Миколайович Котов
• 1967: Місця тут тихі — Том, американський моряк, (немає в титрах)
• 1967: Сергій Лазо — Вишняков
• 1968: Діамантова рука — капітан теплохода «Михайло Свєтлов»
• 1968: Крах — Зипунов
• 1968: Нові пригоди невловимих — офіцер в папасі
• 1968: Один шанс із тисячі — Отто
• 1968: Щит і меч — майор Герлах, заступник начальника школи Абвера
• 1968—1972: Звільнення — генерал Андрій Гречко
• 1969: Ад'ютант його високоповажності — Загладін
• 1969: Гори, гори, моя зірко — коханець у німому кіно
• 1970: Ватерлоо (Італія, СРСР) — Келлерман, (немає в титрах)
• 1970: Карусель — Анатоль, жених княжни Бибулової
• 1970: Потяг у завтрашній день — працівник Раднаркому
• 1970: Посланці вічності — капітан
• 1970: Серце Росії — большевик у Смольному, (немає в титрах)
• 1971: Корона Російської імперії, або Знову невловимі — одноокий офіцер
• 1971: Ціна швидких секунд — епізод
• 1971: Тіні зникають опівдні — Анісім Шатров
• 1972: Останній гайдук — епізод
• 1972: Свеаборг — великий князь Микола Миколайович
• 1973: І на Тихому океані... — Семен
• 1973: Океан — Світличний Андрій Павлович, капітан другого рангу
• 1973: Зупинка в дорозі (короткометражний)
• 1974: Вічний поклик — член бюро, (немає в титрах)
• 1974: Вільному - воля (короткометражний)
• 1975: Втеча містера Мак-Кінлі — приятель Мак-Кінлі
• 1975: Не може бути! — слідчий (новела «Злочин і кара»)
• 1976: Життя і смерть Фердинанда Люса — Курт, людина Бауера
• 1977: Фронт за лінією фронту — Фридрих фон Бютцов, німецький підполковник-інженер
• 1977: Інкогніто з Петербурга — жандарм
• 1978: Оксамитовий сезон (СРСР, Швейцарія) — Франсуа, помічник Ніколаса
• 1979: Маленькі трагедії — глядач у театрі
• 1980: Вечірній лабіринт — метрдотель
• 1980: Інакше не можна — учасник наради
• 1980: Скринька Марії Медичі — експерт-криміналіст Микола Іванович Крелін
• 1981: Фронт в тилу ворога — Фрідріх фон Бютцов, німець-інженер, став радянським розвідником
• 1983: Тривожна неділя — командир морського пожежного загону Челобов
• 1984: Європейська історія — журналіст
• 1984: Мертві душі — віце-губернатор
• 1984: Розставання — міністр Андрій Іванович
• 1985: Небезпечно для життя! — підполковник, начальник відділення мілиції
• 1985: Береги в тумані (СРСР, Болгарія) — Акулиничев
• 1985: Багратиін — епізод
• 1985: Заповіт — солдат
• 1986: Обличчям до обличчя — Кернс
• 1986: Час синів — Коваленко
• 1987: Загін (СРСР, Сирія) — начальник особистої охорони президента
• 1987: Крейцерова соната — родич на весіллі
• 1988: Пілоти (СРСР, Чехословаччина) — епізод
• 1989: Приватний детектив, або Операція «Кооперація» — Н. І. Окайомов
• 1989: Свавілля — Хрипатий
• 1990: Хлопчики — лікар
• 1991: Як живете, карасі? — сусід на дачі, Гліб
• 1992: Повітряні пірати — епізод
• 1995: Панночка-селянка — Лев Дмитрович Колбін

Озвучення

• 1975 — Непрохані гості (Грузія-фільм) — Гітара-майор (роль Рамаза Чхиквадзе)
• 1973 — Попутний вітер (СРСР, Чехословаччина) — Рошер (роль Йозефа Лангміллера)
• 1967 — Де третій король? (Польща)
• 1962 — Господар і слуга (Вірменфільм) (короткометражний) — Кучер (роль Армена Хостікяна)
• 1961 — Розлучення по-італійськи (Італія) — Розаріо (роль Ландо Будзанка)

Нагороди

• Заслужений артист Російської РФСР (25.07.1988)
• Народний артист Російської Федерації (1996)