Полярний зв'язок

Поля́рний зв'язо́к — вид хімічного зв'язку, що характеризується наявністю сталого електричного дипольного моменту внаслідок незбігу центрів тяжіння негативного заряду електронів і позитивного заряду ядер.

Поляризація зв'язків у молекулі H₂O: атом O, маючи електронегативність, більшу за атом H, набуває негативного заряду

Більшість ковалентних, а також усі донорно-акцепторні та іонні зв'язки є полярними.

Молекули, в яких атоми зв'язані полярним зв'язком, називають полярними, наприклад Н₂О, NH₃, HCl. Такі молекули часто більш реакційноздатні, ніж неполярні.

Див. також

• Електронегативність
• Полярність (хімія)

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.