Поліарилати

Не плутати з поліакрилатами.

Поліарила́ти^[1] — складні поліефіри, що одержуються взаємодією двоатомних фенолів (чи їх похідних) з дикарбоновими кислотами (або їх похідними)^[2].

Поліарилати є твердими речовинами з температурою розм'якшення 300—400 °C. Вони характеризуються добрими діелектричними й механічними властивостями; є стійкими до дії жирів, рідких палив, розведених кислот тощо^[2] і морозостійкими (до 100 °C нижче нуля)^[3].

З них виготовляють діелектрики, пінопласти, плівки і інші вироби, що мають високу теплостійкістю.

Загальна формула виглядає наступним чином:

${\displaystyle \mathrm {[(O)CRC(O)OR^{'}O]_{n}} }$, де ${\displaystyle R}$ — залишок дикарбонової кислоти; ${\displaystyle R^{'}}$ — залишок двоатомного фенолу^[2].

Див. також

• Полікарбонати