Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Полімерні гроші

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Полімерні гроші
Remove ads

Полімерні гроші (також Пластикові гроші) чи Полімерні банкноти — це банкноти, виготовлені з синтетичного полімеру, такого як двовісно орієнтований поліпропілен. Такі банкноти мають багато елементів захисту, недоступних для паперових банкнот, включаючи використання метамерних фарб.[1] Полімерні банкноти служать значно довше, ніж паперові, що призводить до зменшення впливу на навколишнє середовище та зниження витрат на виробництво та заміну. Сучасні полімерні банкноти були вперше розроблені Резервним банком Австралії, Організацією наукових та промислових досліджень Співдружності (CSIRO) та Мельбурнським університетом. Уперше вони були випущені як валюта в Австралії 1988 року (що збіглося з двохсотлітнім ювілеєм Австралії); до 1996 року австралійський долар був повністю переведений на полімерні банкноти. Румунія першою в Європі випустила пластикову банкноту в 1999 році і стала третьою країною після Австралії та Нової Зеландії, яка повністю перейшла на полімерні банкноти до 2003 року. До інших валют, які повністю перейшли на полімерні банкноти, відносяться в'єтнамський донг (2006 р.), хоча це стосується лише банкнот номіналом понад 10 000 донгів, брунейський долар (2006 р.), нігерійська наїра (2007 р.), папуаська кіна (2008 р.) канадський долар (2013), мальдівська руфія (2017), мавританська угія (2017), нікарагуанська кордоба (2017), вануатський вату (2017), східнокарибський долар (2019) та фунт стерлінгів (2021). Низка країн уже ввели полімерні банкноти в пам'ятний або загальний обіг, зокрема: Нігерія, Кабо-Верде, Чилі, Гамбія, Тринідад і Тобаго, В'єтнам, Мексика, Сінгапур, Малайзія, Ботсвана, Сан-Томе і Принсіпі, Північна Македонія, Російська Федерація, Соломонові острови, Самоа, Марокко, Албанія, Шрі-Ланка, Гонконг, Ізраїль, Китай, Тайвань, Кувейт, Мозамбік, Саудівська Аравія, острів Мен, Гватемала, Гаїті, Лівія, Маврикій, Коста-Рика, Гондурас, Ангола, Намібія, Ліван, Філіппіни та Єгипет.

Thumb
Полімерна банкнота: 2000 румунських леїв
Remove ads

Історія

У 1980-х роках канадська інжинірингова компанія AGRA Vadeko та американська хімічна компанія US Mobil Chemical Company розробили полімерну підкладку під торговою маркою DuraNote. Вона була протестована Банком Канади у 1980-х і 1990-х роках; тестові банкноти номіналом 20 і 50 канадських доларів були продані на аукціоні в жовтні 2012 року. Він також тестувався Бюро гравіювання та друку Міністерства фінансів США у 1997 та 1998 роках, коли було надруковано та оцінено 40 000 тестових банкнот; і був оцінений центральними банками 28 країн.[2]

Remove ads

Елементи захисту

Традиційні елементи захисту паперової банкноти також можуть бути застосовані до полімерної банкноти. Серед них - інтагліо та високий друк, приховані зображення, зміна кольору залежно від нахилу банкноти, мікродрук, фонові зображення. Полімерні банкноти можуть мати різні кольори на лицьовому та зворотному боці. Як і паперові банкноти, полімерні банкноти можуть містити водяний знак. Деякі зображення можуть бути створені шляхом застосування оптично-змінної фарби, яка забезпечує зміну кольору залежно від кута огляду банкноти. У полімерну банкноту також можуть бути вбудовані захисні нитки, які можуть бути магнітними, флуоресцентними, фосфоресцентними, з мікродруком тощо. Як і паперові банкноти, полімерні банкноти можуть бути надруковані з тисненням та тактильними ділянками для кращої ідентифікації особами з вадами зору.

Полімерні банкноти мають дуже характерний елемент захисту, якого не було на паперових банкнотах до 2006 року: прозоре вікно. Це вікно робить їх легко ідентифікованими і, водночас, практично непідробними. [3]

Remove ads

Прийняття

Більше інформації Країна, Дата першого введення ...
Remove ads

Галерея полімерних банкнот

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads