Поліське воєводство

Поліське воєводство — у 1921—1939 роках воєводство Польської Республіки, адміністративно-територіальна одиниця. Створене з південних частин колишніх Гродненської і Мінської губерній 19 лютого 1921 року з адміністративним центром в місті Пінську, після вересневої пожежі перенесено в місто Берестя. Скасоване 4 грудня 1939 р. в результаті радянської агресії з утворенням Брестської і Пінської областей^[1]. Складалося з 10 повітів, 17 міст і 113 гмін.

Поліське воєводство
пол. Województwo poleskie
Герб Поліського воєводства
місто	Берестя
Найбільше місто	Берестя
Країна	Польська Республіка
Межує з: Волинське воєводство, Люблінське воєводство, Новогрудське воєводство, Білостоцьке воєводство
Підрозділи	повіти, ґміни
Офіційна мова	польська
Населення
- повне	1921 — 880 898 чол.; 1931 — 1 132 200 чол.
- густота	20,8 30,7 (1931)
Етнікон	Українці, Білоруси, Поляки
Площа
- повна	42 280 (в 1921) 36 668 (в 1939)  км²
Дата заснування	19 лютого 1921
Дата ліквідації	вересень 1939
- раніше відомий як	Поліський округ
Губернатор	Воєвода
Сенатори	Єжи Альбін де Трамекурт
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поліське воєводство

Мапа Поліського воєводства

Історія

В 1920-ті роки на сході воєводства активно діяла радянська диверсійна партизанка. В 1932 році вибухнуло «Камінь-Каширське повстання». Розстріляно демонстрацію в м. Косово. У воєводстві в 1934 році створений концтабір Береза-Картузька.

Територія

Поліське воєводство було найбільшим воєводством II Речі Посполитої, його загальна площа становила 42149 км² (1921), на 1931 рік — 36,8 тис. км², 1131,4 тис. жителів. Воєводство знаходилося на сході держави, межувало з Радянським Союзом на сході, Люблінським і Білостоцький воєводствами на заході, Новогрудським на півночі і Волинським на півдні.

Воєводство повністю перебувало на території Поліської низовини і займало історико-етнічний регіон відомий як Західне або Брестсько-Пінське Полісся. Велику частину території воєводства займали Поліські болота — малонаселена і вкрай болотиста місцевість. Долина боліт прорізана ріками Прип'яттю та її притоками: Стир, Горинь, Уборть і Словечна — з правого і Ясельда, Цна, Случ і Пташине — з лівого боку. Багато поліських сіл важкодоступні (особливо під час паводків), чим у першу чергу і пояснюється їх архаїчність.

Лісистість регіону також достатня висока (ймовірно саме тому він і називається Поліссям). У 1937 році ліси покривали 33,3% території воєводства (22.2% у середньому по країні). Найбільше озеро — Вигонівське, через нього в 1767–1783 був побудований Огінський канал. Важливу роль відігравав і Дніпровсько-Бузький канал.

Населення

За даними перепису, проведеного владою 30 вересня 1921 року, населення Поліського воєводства становило 880 898 осіб, щільність — 20,8 ос. на км ², найнижча серед 16 воєводств II Речі Посполитої. За даними перепису 1931 року, населення зросло до 1131 939 осіб, щільність — до 31 на км². 48,4% населення воєводства були неписьменними — найвищий показник у країні (середнє у 1931 — 23,1%).

Мова

Внаслідок неписьменності населення при переписі здебільшого не могло визначити власної національності (південну половину території воєводства етнографи вважали українською). Рідна мова населення Поліського воєводства за даними перепису 1931 року^[2]

• «тутейша» — 707 088 (62,5%)
• польська — 164 106 (14,5%)
• єврейська — 112 966 (10,0%)
  • їдиш — 96 514
  • іврит — 16 452
• білоруська — 75 338 (6,7%)
• українська — 54 057 (4,8%)
• російська — 16 198 (1,4%)
• німецька — 1 063 (0,1%)

Рідна мова населення повітів Поліського воєводства за переписом 1931 року^[2]

повіт	населення	«тутейша»	польська	єврейська	білоруська	українська	російська	німецька
Берестейський	215 927	44,1	23,3	14,9	7,9	8,3	1,4
Дрогичинський	97 040	82,6	7,1	7,2	0,4	1,5	1,1
Камінь-Каширський	94 988	78,2	7,0	4,2	1,2	8,7	0,3	0,2
Кобринський	113 972	55,1	8,8	9,2	4,6	19,2	3,0
Косівський	83 696	64,3	10,1	7,5	17,0	0,2	0,8
Лунинецький	108 663	73,9	15,2	7,2	2,6	0,2	0,5	0,2
Пинський	184 305	64,4	15,8	13,6	3,1	0,6	2,4	0,1
Пружанський	108 583	51,9	16,4	8,7	22,2	0,3	0,5
Столінський	124 765	68,4	14,8	8,7	3,8	2,1	1,8	0,4
Поліське воєводство	1131 939	62,5	14,5	10,0	6,7	4,8	1,4	0,1

Релігія

Релігійний склад населення воєводства за переписами 1921 і 1931 рр.^[2]

віровизнання	1921	1931
православні	79,2 %	77,4 %
юдеї	12,6 %	10,1 %
римо-католики	7,8 %	11,0 %
євангелісти	0,4 %	0,5 %

Релігійний склад населення повітів Поліського воєводства за переписом 1931 року, %^[2]

повіт	населення	православні	римо-католики	юдеї	греко-католики
Берестейський	215 927	62,8	19,9	14,9	0,1
Дрогичинський	97 040	85,6	5,9	7,2	0,1
Камінь-Каширський	94 988	87,4	6,3	4,3	0,1
Кобринський	113 972	81,9	7,9	9,2	0,1
Косівський	83 696	82,1	9,3	7,6	0,2
Лунинецький	108 663	78,8	12,7	7,4	0,1
Пинський	184 305	75,9	8,9	13,8	0,1
Пружанський	108 583	75,5	15,0	8,7
Столінський	124 765	83,7	5,5	8,7	0,7
Поліське воєводство	1 131 939	77,4	11,0	10,1	0,2

Освіта

За переписом 1931 р. серед населення Поліського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 50,3% осіб, вміли тільки читати 1,1% населення, а 48,4% населення не вміли читати і писати.^[2]

Серед юдеїв вміли читати і писати 80,0% населення старше 5 років, серед римо-католиків — 74,4%, серед православних — 40,2%.^[2]

Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., %^[2]

повіт	населення	вміють читати і писати	вміють тільки читати	не вміють читати і писати	невідомо
Берестейський	154 634	65,5	1,7	32,6	0,2
Дрогичинський	67 338	46,2	0,8	52,8	0,2
Камінь-Каширський	63 977	30,9	0,9	68,0	0,2
Кобринський	81 236	55,3	1,0	43,4	0,3
Косівський	57 943	47,0	1,3	51,6	0,1
Лунинецький	75 937	45,4	0,7	53,8	0,1
Пинський	129 550	46,2	0,7	53,0	0,1
Пружанський	76 694	57,5	1,7	40,6	0,1
Столінський	86 874	42,5	0,7	56,7	0,1
Поліське воєводство	794 183	50,3	1,1	48,4	0,1

Повіти

На 1 березня 1921 року в складі створеного воєводства було 9 повітів. 1 січня 1923 з кількох ґмін Лунинецького, Сарненського та Пінського повітів було створено десятий Столінський повіт.^[3]

16 грудня 1930 року Сарненський повіт було вилучено з Поліського воєводства і приєднано до Волинського воєводства.^[4]

1 квітня 1935 року Косовський повіт було скасовано, а на його території було створено Івацевицький повіт з повітовим містом Івацевичі.^[5][6]

Повіт	Площа, км²	Населення, чол.[7]	Щільність, чол. на км²		Повітове місто	Населення, чол.[8]
Берестейський	4625	216200	46,7		Берестя	37412
Дрогичинський	2351	97000	42,2		Дрогичин	1987
Камінь-Каширський	3243	95000	29,2		Камінь-Каширський	1265
Кобринський	3545	114000	32,1		Кобринь	10068
Косовський	3562	83700	23,4		Косово	2433
Лунинецький	5722	109300	19,1		Лунинець	8267
Пінський	5587	183600	32,8		Пінськ	23497
Пружанський	2644	108600	41		Пружани	6332
Столінський	5389	124800	23,1		Столін	4763

Воєводи

• Валерій Роман (14 березня 1919 — 3 травня 1922)
• Станіслав Довнарович (18 травня 1922 — 2 жовтня 1924)
• Казимир Млодзяновський (4 жовтня 1924 — 5 травня 1926)
• Ян Крагельський (14 липня 1926 — 8 вересня 1932)
• Вацлав Костек-Бернацький (8 вересня 1932 — 2 вересня 1939)