Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Понорниця
селище в України, адміністративний центр Понорницької селищної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Поно́рниця — селище в України, адміністративний центр Понорницької селищної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Поселення розташоване на пагорбках обох берегів невеличкої річки Вербка.
Remove ads
Назва
Назва селища походить від слова Понора, яке має два значення: перше — округла або видовжена воронкоподібна заглибина, в якій зникають поверхневі води, в тому числі й води річки, а друге — яр.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Перша згадка про Понорницю як поселення сягає 1618 року. В період Національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 років село Понорниця набуло статусу адміністративного центру Понорницької козацької сотні, яка вперше згадується у документах 1654 року у складі Ніжинського козацького полку. У 1663 році, в ході адміністративного реформування Ніжинського полку, Понорницька сотня була передана до складу Чернігівського козацького полку, в якому й перебувала до його розформування у 1781 році. Козаки Понорницької сотні неодноразово брали участь у воєнних діях.
У 1864 році відкрита перша земська школа в містечку Понорниця, яка мала назву Народне училище, на той час друге у Чернігівській губернії. Станом на 1897 рік в містечку налічувалося 932 подвір'їв та мешкало 4 782 особи. Працювали понад 30 лавок, щотижневі базари, відбувалось 4 ярмарки на рік. На території містечка знаходилися єврейський молитовний дім і дві православні церкви — дерев'яна Різдво-Богородицька (1789) та кам'яна Михайлівська (1819), які були знищені при радянській владі у першій половині ХХ століття.
Щодо господарського життя містечка Понорниці, то його основою було сільське господарство. Серед вирощуваних культур переважали зернові. Вирощували також гречку, городину. Важливе місце в економіці займало і тваринництво. Серед промислів переважало бондарство, гончарство, поширеним було пасічництво, випліталися на продаж риболовецькі сіті.
Після більшовицького жовтневого перевороту 1917 року Понорниця — у складі УНР. У містечку встановлюється українська влада. Після більшовицької окупації України на початку 1920 року в Понорниці встановлена радянська влада. У 1923 році утворений Понорницький район. У 1928 році утворений перший колгосп в Понорниці. Загнані у колгосп селяни не бажали працювати задарма на державу. У 1929 році червона влада розпочала систематичний терор проти тих незалежних селян Понорниці, які чинили спротив. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 99 жителів селища[2].
Під час Другої світової війни 1271 житель селища воював у лавах Червоної армії, а згодом — радянської армії, з них 738 — нагороджені орденами та медалями, 462 — загинули. Під час окупації в урочищі Салотопка німецько-фашистськими військами розстріляно 297 жителів селища Понорниця. У 1954 році в центрі Понорниці був встановлений пам'ятник на братській могилі. Після звільнення Чернігівщини у 1943 році від німців радянська влада знову почала відновлювати колгоспи. Жертв комуністичного терору, постраждалих внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 та 1946—1947 роках, вшановано пам'ятним знаком, встановленим 2008 року в центрі Понорниці.
Після війни життя в районному центрі Понорниця поступово налагоджується. За даними всесоюзного перепису населення 1959 року в селі Понорниця було 4911 осіб населення. У 1960 році село Понорниця набуло статусу селища міського типу. У 1962 році Понорницький район був розформований. Територію Понорницької селищної ради у 1965 році передано до складу відновленого Коропського району.
У 2013 році була відремонтована і комп'ютеризована середня школа, проведена газифікація Понорниці. У 2006 році частина земель Понорницької селищної ради, в тому числі й Рихлівська дача, увійшла до складу Мізинського національного природного парку (МНПП). У 2016 році населення Понорниці становило 2 178 осіб.
22 грудня 2019 року, в ході децентралізації, утворена Понорницька селищна громада, до складу якої увійшли, крім Понорниці, ще 16 сіл із населенням близько 8 000 осіб.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», затверджено склад Понорницької селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, селище увійшло до складу новоутвореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[4].
26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Понорниця набуло статусу селища[5].
Remove ads
Населення
1866 | 1885 | 1897 | 1959 | 1980 | 1989 | 2006 | 2016 | 2024[6] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
3056 | 3312 | 4782 | 4911 | 4265 | 3632 | 2778 | 2178 | 1901 |
Мова
Видатні особи
- Уродженці селища:
- Дмитро Гордієнко ({н}} 1977) — український історик, джеререлознавець, науковець.
- Петро Загорський (1764—1846) — український анатом і фізіолог, основоположник першої анатомічної школи, автор робіт з питань порівняльної анатомії, тератології.
- Петро Кузьменко (1831—1874) — український письменник і етнограф. Закінчив у 1859 році Чернігівську духовну семінарію. Працював вчителем в Понорниці. Друкувався, зокрема в «Чернігівському листку». Йому належать романтичні вірші («Журба», «Любов» тощо), оповідання «Не так ждалося, та так склалось»,
- Софія Мануйлович (1892—1971) — українська актриса, драматург та режисер радянських часів.
- Дмитро Наливайко (1929—2023) — український літературознавець, академік.
- Сергій Поздняков (1995—2023) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Remove ads
Галерея
- ТЦ «Еней»
- Будинок культури
- Одна з вулиць селища
- Філія Ощадбанку
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads