Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Понте Санта Триніта
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Понте Санта Триніта (італ. Ponte Santa Trìnita, Міст Святої Трійці) — один з мостів через річку Арно у Флоренції, побудований в епоху Відродження за проектом архітектора Бартоломео Амманаті.
Remove ads
Історія мосту
Узагальнити
Перспектива
Міст Святої Трійці, названий так на честь однойменної церкви, був побудований у 1566—1569 за проектом Бартоломео Амманаті на місці, де раніше був дерев'яний міст (1252—1259), а згодом після його руйнації від повені - кам'яний п'ятиарковий міст, побудований за проектом відомого художника і архітектора Таддео Гадді у 1333, який у 1557 також був зруйнований після повені.
Понте Санта Триніта є найстарішим еліптичним арковим мостом у світі, його елегантний зовнішній вигляд утворюють три плоскі еліпсоподібні прольоти різної довжини (центральний проліт 32 метри, інші — по 29 метрів), потужні гранчасті підвалини, мармурові картуші і скульптура.
Прикрасою мосту є чотири декоративні статуї «Пори року», які були встановлені в 1608 у рамках весільних урочистостей Козімо II Медічі з Марією Магдаленою Австрійською, — «Весна» П'єтро Франкавілла, «Літо» і «Осінь» Джованні Каччіні[en] і «Зима» Таддео Ландіні[en].
8 серпня 1944 міст був зруйнований нацистами. Його реконструкція була здійснена в 1959 під керівництвом архітектора Ріккарда Ґіздуліча і інженера Еміліо Бріцці[2] з використанням кам'яних фрагментів, що збереглися,[3] і каменів, взятих з того ж кар'єра, що й оригінальні.
При реконструкції було відновлено підняті з вод Арно фрагменти скульптур, причому голова «Весни» була знайдена і відновлена лише у жовтні 1961.[4]
Сусідніми мостами є Понте Веккіо (на схід) і Понте алла Каррайя (на захід).
Remove ads
Галерея
Понте Санта Триніта. 1830 
"Літо" Джованні Каччіні 
Алегорія "Весна" П’єтро Франкавілла 
"Осінь" Джованні Каччіні 
.jpg)
.svg){kind=link}
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads