Понєдєльнік Віктор Володимирович

Віктор Володимирович Понєдєльнік (рос. Виктор Владимирович Понедельник, 22 травня 1937, Ростов-на-Дону — 5 грудня 2020) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Віктор Понєдєльнік
Віктор Понєдєльнік
1998 рік
Особисті дані
Повне ім'я	Віктор Володимирович Понєдєльнік
Народження	22 травня 1937(1937-05-22)
	Ростов-на-Дону, СРСР
Смерть	5 грудня 2020(2020-12-05)[1] (83 роки)
	Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Зріст	180 см
Вага	79 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1956–1958 «Ростсільмаш» 58 (32) 1958–1960 СКА (Ростов-на-Дону) 284 (54) 1961 ЦСКА (Москва) 0 (0) 1961–1965 СКА (Ростов-на-Дону) 114 (37) 1966 «Спартак» (Москва) 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 1960–1966 СРСР 29 (20)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада 1969 «Ростсільмаш»
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 12 грудня 2008.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 12 грудня 2008.
*** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб СКА (Ростов-на-Дону), а також національну збірну СРСР.

У складі збірної — чемпіон Європи.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1956 року виступами за команду клубу «Ростсільмаш», в якій провів три сезони, взявши участь у 58 матчах чемпіонату.

Згодом з 1958 по 1960 рік грав у складі команди СКА (Ростов-на-Дону).

1961 року перейшов до московського ЦСКА, проте не зіграв за московських армійців жодної гри.

Того ж 1961 року повернувся до СКА (Ростов-на-Дону). Відіграв за ростовських армійців ще п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі ростовського СКА, був основним гравцем атакувальної ланки команди.

Завершив ігрову кар'єру у клубі «Спартак» (Москва), до якого перейшов 1966 року. Провів з командою передсезонні збори, проте так й не дебютував у її складі в офіційних матчах, спочатку через дискваліфікацію, а згодом через рішення завершити виступи на футбольному полі.

Виступи за збірну

1960 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 29 матчів, забивши 20 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1960 року у Франції, де радянські футболісти стали континентальними чемпіонами, чемпіонату світу 1962 року у Чилі, а також чемпіонату Європи 1964 року в Іспанії, де разом з командою здобув «срібло».

Після завершення кар'єри

Невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1969 року, очолив тренерський штаб клубу «Ростсільмаш», в якому пропрацював лише один рік.

В подальшому присвятив себе спортивній журналістиці. Працював у газеті «Советский спорт», в редакції якої протягом 1969—1983 років був завідувачем відділу футболу. У 1984—1990 роках був головним редактором щотижневика «Футбол-Хокей».

Написав 4 книги на футбольну тематику.

Титули і нагороди

• Чемпіон Європи: 1960
• Віце-чемпіон Європи: 1964
• Найкращий футболіст чемпіонату Європи: 1960 (2 голи, разом з Дражаном Єрковичем, Валентином Івановим, Міланом Галичем, Франсуа Еттом)
• Заслужений майстер спорту СРСР (1965)
• Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1980)
• Кавалер «Ордена Дружби» (Росія) (1997)

Див. також

• Пам'ятник Віктору Понєдєльніку (Ростов-на-Дону)