Попе

Попе або Попай (ісп. Popé; бл. 1630 — 1688) — жрець племені тева з поселення Окей-Овінге, раніше відомого як Пуебло Сан-Хуан, лідер повстання пуебло проти іспанців 1680 року.

Попе
Народився	1630  Нью-Мексико, США
Помер	1688[1]  Нью-Мексико, США
Країна	Мексика
Діяльність	вождь
Медіафайли у Вікісховищі

1675 року Попе заарештували і засудили разом з іншими індіанцями за «чаклунство». Трьох виправдали й повернули в рідні села, двох повісили, один скоїв самогубство, решту 44 осіб публічно відшмагали й ув'язнили.

Дізнавшись про це, вожді пуебло, разом з озброєним підкріпленням, вирушили в Санта-Фе, де утримували в'язнів. Іспанському губернатору Хуану Франсіско де Тревіньо^[en] довелось випустити полонених, оскільки місто було погано захищеним — основна маса солдатів перебувала далеко і брала участь у боях проти апачів.

Попе повернувся додому, розгніваний несправедливим покаранням. Незабаром після цього він переїхав на північ у Таос-Пуебло, де, як передбачається, замишлялося повстання пуебло 1680 року. Метою повстання було вигнати іспанців із земель, що традиційно належали пуебло і зберегти традиційний спосіб життя пуебло. Повстанцям вдалося вигнати іспанців практично зі всієї території Нової Мексики.

1692 році, незабаром після смерті Попе, Дієго де Варгас^[en] відновив контроль іспанців над територією, однак на значно м'якших умовах. Іспанці більше не намагалися викорінити мови і традиційну релігію пуебло, які збереглися до цього часу.