Попелиця баштанна

Баштанна попелиця (Aphis gossypii) — комаха з родини попелиць ряду рівнокрилих. Шкідники гарбузових овочебаштанних. Трапляється повсюдно. Поліфаг. Крім баштанних, пошкоджує перець, баклажани, бавовник та інші культурні рослини й бур'яни.

?Баштанна попелиця
Дорослі і німфи на бавовні.
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera)
Надряд:	Паранеоптера (Paraneoptera)
Ряд:	Напівтвердокрилі (Hemiptera)
Підряд:	Sternorrhyncha
Надродина:	Попелиці (Aphidoidea)
Родина:	Справжні попелиці (Aphididae)
Рід:	Aphis
Вид:	A. gossypii
Біноміальна назва
Попелиця баштанна Glover, 1877
Синоніми
A. bauhiniae Theobald, 1918 A. citri Ashmead, 1909 A. citrulli Ashmead, 1882 A. cucumeris Forbes, 1883 A. cucurbiti Buckton, 1879 A. minuta Wilson, 1911 A. monardae Oestlund, 1887 Cerosypha gossypii Glover, 1877 Doralis frangulae Kaltenbach Toxoptera aurantii var. limonii del Guercio, 1917[1]
Посилання
Вікісховище:	Aphis gossypii
Віківиди:	Aphis gossypii
EOL:	588007
ITIS:	200577
NCBI:	80765

Описування

Безкрила партеногенетична самка розміром 1,2-2 мм, яйцеподібна; має три кольорові форми — зелену, жовту і чорнозелену, сокові трубочки чорні; лоб прямий, вусики досягають ¾ довжини тіла; ноги жовті. Крилата партеногенетична самка розміром 1,2-1,9 мм, голова і груди чорні, вусики коротші за тіло, але довші, ніж у партеногенетичної самки; трубочки і хвостик коротші, ніж у безкрилої. Личинка забарвлена світліше, зачатки крил у німф з'являються в другому личинковому віці.

Життєвий цикл

Розвиваються неповноциклічно, розмноження тільки партеногенетичне. Зимують безкрилі партеногенетичні самки і личинки на прикореневих частинах багаторічних рослин — подорожнику, грициків, молочаю тощо. Переносять морози до −10 °С. У теплицях, оранжереях і парниках може розмножуватись упродовж усієї зими. Заселення баштанних культур відбувається після вильоту крилатих розселювачок із місць зимівлі за температури повітря понад 12 °С. Безкрила самка відроджує 40-60, крилата — 30-40 личинок. Розвиток однієї генерації від личинок до імаго триває 9-12 діб. Найінтенсивніше він відбувається за помірної температури й вологості. За сезон може розвинутись 9-15 поколінь.

Гарбузові культурі можуть пошкоджувати персикова попелиця — Myzodes persicae Sulz., звичайна картопляна попелиця — Aulacorthum solani Kalt. та ін.

Хижаки

Хижак нападає на попелицю.

Чисельність попелиць обмежують багато хижих комах. Імаго і личинками попелиць активно живляться сонечка, золотоочки, хижа галиця — Aphidoletes aphidimyza Rd., хижі клопи — Nabis ferus L., Orius niger Wolff., личинки мухсирфід — Paragus tibialis Fln., Sphaerophoria menthastri L., Isehiodon stutellaris Fabr., Scaeva albomaculata Mcg. Попелицю заражають ендопаразити з родини афідіїд — Aphidius matricariae Hal., Diaeretiella rapae M. lnt., з родини афілінід — Aphelinus asychis Wlk., A. varipes Först та ін.

Заходи захисту

Заходи захисту — знищення бур'янів. У разі заселеності, яка перевищує у першій половині сезону 7 — 15% рослин, та малої чисельності хижаків (менш як 20 : 1) — застосування інсектицидів.