Попко Олександр Олексійович

Попко Олександр Олексійович (1894—1974) — український та радянський археолог, історик.

Олександр Олексійович Попко
Народився	1894(1894)
Помер	1974(1974)
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	археолог
Alma mater	Київський університет
Галузь	археологія
Заклад	Чернігівський історичний музей, Інститут археології НАН України

Біографія

Народився у селі Малий Кривець Новозибківського повіту Чернігівської губернії.

Закінчив Київський університет у 1925 році. Протягом 1936—1946 років (за винятком воєнних років) працював у Чернігівському історичному музеї. Очолював музейний колектив у 1943—1945 роках. В його особовій справі міститься характеристика, де, зокрема, зазначається: «За 2,5 роки своєї роботи у музеї виявив злочинну бездіяльність і халатність, чим довів цінності фондів до складного стану, що загрожувало загибелі цих неповторних речей історико-культурної спадщини»^[1]. Така характеристика, ймовірно, пояснюється тим, що Попко перебував на окупованій території і у 1943 році на нетривалий час був заарештований органами НКВС.

З 1946 р. до 1956 р. працював у Інституті археології АН УРСР.

Досліджував археологічні старожитності Чернігівщини. Брав участь в розкопках Чернігова (1946—1953), у розкопках в Шестовиці (1949), проводив розвідки в околицях Любеча, Чернігова.

Твори

• Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Попко О. Реставрація архітектурних пам'ятників Чернігова // Десн. правда. — 1944. — 17 груд. — №.138 — С.4.
• (рос.)Попко А., Находка латенской фибулы в Чернигове // Археология. — 1965. — № 1. — С.264—265.
• Попко О., Слов'янські археологічні пам'ятки у нижній течії Десни (за матеріалами археологічних розкопок 1946—1947 років) // В кн.: Середні віки в Україні. — Вип.1. — К.,1971. — С.129—140.