Попов Володимир Федорович

Володи́мир Фе́дорович Попо́в (нар.28 липня 1907 — пом.2001, Москва) — радянський письменник. Лауреат Сталінської премії (1949) за роман «Сталь і шлак».

Попов Володимир Федорович
Народився	28 липня (10 серпня) 1907  Харків, Російська імперія
Помер	2001[1][2][…]  Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР  Росія
Діяльність	письменник, металург, новеліст
Галузь	белетристика[3]
Alma mater	ДВНЗ ДонНТУ
Знання мов	російська
Членство	СП СРСР
Напрямок	соціалістичний реалізм
Жанр	проза, роман і оповідання
Нагороди
IMDb	ID 0691366

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Попов.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Попов Володимир.

Біографія

Народився 28 липня 1907 р. в сім'ї службовця Харкові. Закінчив Донецький індустріальний інститут, працював інженером на металургійних заводах Донбасу. У романі «Сталь і шлак» (1948), за який удостоєний Державної премії в 1949 році, зображених діяльність підпільної партійної організації та колективу металургійного заводу в Донбасі в період ВВВ. Помер 2001 р. у Москві.

До війни працював заступником начальника мартенівського цеху Єнакіївського металургійного заводу.

Творчість

Друкувався з 1947 р. За його твором знято телефільм «Здобудеш у бою» (1970), а за мотивами роману «І це називається буднями» — «Сьогодні і завтра» (1979, 3 а).

Почесні звання

Почесний громадянин Єнакієвого.^[4]