Порошок

Порошо́к — тонкоподрібнене тверде тіло; дисперсний сипкий матеріал. Розміри його частинок від 10^-4 до 10^-1 міліметрів. Порошок з частинками одного розміру називають монодисперсним, різного розміру — полідисперсним. Порошок одержують механічним подрібнюванням (диспергуванням) твердих тіл, наприклад металів чи мінералів у вихрових і кульових млинах, виділенням твердої дисперсної фази з пересиченого розчину або пари. Вдаються також до відновлення металів з оксидів газоподібними чи твердими відновниками, до термічного розкладу карбонілів металів, розпилювання рідкого металу водою, стиснутим повітрям, інертним газом тощо. З порошку металів одержують порошкові матеріали. Його використовують для зварювальних і наплавочних робіт, плазмового напилення тощо. У вигляді порошку виготовляють мінеральні добрива, мийні засоби, складові частини пластичних мас, гуми, фарб, вибухових та інших речовин.

Порошок
Метод виготовлення	дрібненняd, преципітація і grindingd
Порошок у Вікісховищі

Див. також

• Порошкова металургія

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.