Португальська Західна Африка

Португальська Західна Африка — назва колоніальних територій Португальської імперії у Південно-Західній Африці. Нині ці території входять до складу держави Ангола.

Португальська Західна Африка Колонія Португалії ↓ 1575 – 1975 → Прапор Герби португальських колоній Столиця Луанда (до Сан-Паулу-ді-Луанда) Мова(и) Португальська Релігія Католицизм Площа 1,246,700 км² Населення 5,926,000 (1970 рік) Історія  - Утворення 11 січня 1575  - Отримання статусу «заморської провінції» Португалії 1951  - Незалежність 11 листопада 1975 Попередник Наступник Королівство Конго Ндонго Королівство Луанда Народна Республіка Ангола Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Португальська Західна Африка

Історія

Португальці, що з початку XV століття почали систематичні дослідження західного узбережжя Африки, в 1485 році остаточно зміцнилися в Гвінейській затоці^[1]. В 1490 році португальські кораблі вперше з'явилися біля берегів Анголи. В 1574 році експедиція на чолі з Паулу Діашем почала дослідження даної території. Незабаром в Анголу прибули перші проповідники католицтва і работорговці. В 1575 році був встановлений контроль над Луандою. З 1580 року місцеві племена почали боротьбу проти іноземців. В 1597 році португальські війська придушили опір.

У першій половині XVII століття знову розгорілася війна проти загарбників під проводом Зінги Мбанді Нгола. В 1617 році португальцями була захоплена Бенгела. Вони були на час вигнані з країни. В 1641 році Луанда була відступлена голландцям, але в 1648 році повернута португальцям. До 1671 року повстання Зінги Мбанді Нгола повністю придушили.

До XIX століття португальці лише контролювали території біля узбережжя Атлантики. У XIX столітті почалася їхня експансія у внутрішні райони Анголи.

В XX столітті колоніальний режим у цій країні досяг неймовірної жорстокості. Африканське населення нещадно експлуатувалося. Після Другої світової війни в Анголу потекла велика кількість емігрантів.

В 1975 році Ангола отримала незалежність.