Поселенець

Поселенець — особа, яка прибула з іншого регіону країни, іншої країни чи континенту, заснувала (у групі) поселення (чи міста) у слаборозвинених, малонаселених чи незаселених районах, або захоплених у іншої країни чи власника військовими діями або у мирний спосіб (мирна угода, придбання)^[1]. Поселенців також називали колоністами або піонерами.

Поселенець
Поселенець у Вікісховищі

Відомі з історії поселенці

Зображення (1850) перших середньовічних поселенців, які прибувають до Ісландії

Пам'ятник запорожцям, що колонізували Кубань

Сім'я російських поселенців на Кавказі, близько 1910 року

Чилійські поселенці в річці Бейкер, Патагонія, 1935 рік

• кочовики, які в період приблизно 20 000–65 000 років тому пробиралися з Південно-Східної Азії до Австралії (аборигени) або з Північно-Східної Азії через сухопутний міст у районі сучасної Берингової протоки до Америки (індіанці);
• Полінезійці, які між 1500—1000 роками до н. завдяки своїм навичкам мореплавства поступово заселили величезні території Тихого океану;
• грецькі поселенці, які у період Великої колонізації (8–6 століття до н. е.) засновують колонії на замовлення грецьких міст-держав;
• німецькі поселенці, які в середні віки на запрошення чеських, польських, угорських, сілезьких чи поморських володарів і за розпорядженням засновника на підставі локаційного привілею феодала засновували села та міста, так, скажімо, трансільванські сакси оселилися в Трансільванії;
• християнські поселенці, найчастіше лицарі-монахи, які завоювали території, населені язичницькими племенами, під приводом пропаганди християнства (християнізації), наприклад, земель прусів та ятвягів з територій пізнішої Східної Пруссії, деяких польських і литовських земель, сучасної Латвії та Естонії Тевтонським орденом,
• волоські поселенці в районі Карпат;
• сибірські поселенці, спочатку новгородські купці та козаки з Великого князівства Московського, колонізуючи Сибір, у XIX столітті частою фігурою поселенців були вимушені вигнанці або каторжани;
• європейські поселенці, які колонізували Америку з моменту її відкриття в 1492 році, включаючи колоністів:
  • іспанців, що населяють Південну і Північну Америку,
  • французів, серед інших в Канаді (Нова Франція);
  • англійці, серед інших в Північній Америці;
  • португальців в Бразилії;
  • голландців, які в першій половині XVII століття колонізували Нові Нідерланди (навколо Нового Амстердама від імені ГОІ) і Нідерландські Антильські острови;
  • шведська та фінська на річці Делавер.
• примусові поселенці, в'язні з Англії, Шотландії та Вельсу, відправлені з 1787 року для відбування покарання в Австралії та Новій Зеландії, більшість з яких після відбуття покарання осіли там назавжди;
• Йосифинські колоністи, поселенці цісаря Йосифа ІІ наприкінці XVIII століття в Галичині;
• фредеріціанські колоністи, німецькомовні, зазвичай євангельські поселенці, поселені королем Пруссії Фрідріхом II у другій половині XVIII століття в Сілезії;
• американські поселенці, що колонізували американський Дикий Захід у XVIII і XIX століттях;
• Єврейські поселенці в Палестині;
• військові осадники в Польщі: у міжвоєнний період на східних кресах і в завершальний період або після закінчення Другої світової війни на повернених територіях.

Комп'ютерні ігри

Поселенці також фігурують у багатьох стратегічних комп'ютерних іграх із розбудови цивілізації та іграх -пісочницях, таких як Minecraft.

Див. також

• Осадники
• Колонізація