Посольська ізба

Посольська ізба,^[1][2][3] чи Посольська палата^[4] (букв.«Палата депутатів» пол. Izba Poselska) — нижня палата сейму Королівства Польського, а після — Речі Посполитої, що складалася з обраних шляхтою на сеймиках депутатів (послів). Посольська ізба була одним з трьох станів (поряд з сенатом та королем), що становили Сейм Речі Посполитої.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ізба (значення).

Посольська ізба в королівському замку у Варшаві (1570—1680)

Посольська ізба в королівському замку у Варшаві (1698)

Сформувалася як представництво земських сеймиків шляхти. Спочатку послів обирали, зокрема, земські сановники. З середини 16 ст. це право мала тільки шляхта.

Після Люблінської унії, що об'єднала Корону Королівства Польського з Великим князівством Литовським в одну державу Річ Посполиту, у посольській ізбі було 170 депутатів, у тому числі 48 з Великого князівства Литовського. До середини XVIII століття кількість депутатів збільшилася^[5].

Допускалася присутність депутатів від великих міст (Кракова і Вільна, пізніше також Любліна, Львова, Данцига і Кам'янця-Подільського), проте без права голосу.