Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Посухів (Тернопільський район)
село в Україні, в Бережанському районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Посу́хів — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на заході району[1]. До Посухова приєднано хутори Волосів та Зелений (Ґрюнфельдівка).




Remove ads
Географія
Узагальнити
Перспектива
У селі є вулиці[2]: Бережанська, Шевченка (колишня Ковпака), Кульчицької, Пушкіна, Стефаника та Шашкевича.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Посухів розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива

Село Посухів росташоване на Опіллі (територія, яка входить ло Галичини). Воно знаходьться в долині, яку оточують невисокі гори (до 500 м.) вкриті хвойними, дубовими, буковими та мішаними лісами. Етнічний народ який проживає на цій території називається - ополянами. Ополяни - це один із видів гуцульського народу, адже гуцульський етнос поділяється на: гуцулів, бойків, покутян і ополян.[джерело?] Через село протікає річка Золота Липа.
Назва села Посухів походить, ймовірно, від слова "посуха". Є така легенда, що колись на території села було величезне озеро, яке з часом почало висихати, а на осушених містях люди почали селитись.
Перша писемна згадка — 7 квітня 1438 року[3].
У 1438 році Посухів, разом із Заваловом, перебував у власності Станислава Завиші, молодшого внука Іваниша Унгаруса (Іван Угрин), шляхтича гербу і роду Сас. Рід Станислава був пізніше названий Завалівським, про що йдеться й у люстрації короля польського Казимира Ягеллонського[4].
Згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду[5].
1626 року внаслідок нападу татар село було повністю зруйноване[6].
Під час 1-ї світової війни спалене.
У 1909–1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.
Діяли «Просвіта» та інші українські товариства, кооператив.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району[8].
Remove ads
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610038, розташована у приміщенні народного дому.
- Результати
- зареєстровано 486 виборців, явка 66,05%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,66%, за «Європейську Солідарність» — 13,79%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 13,17%[9]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 56,19%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 15,24%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 11,11%[10].
Населення
Населення — 650 осіб (2007). Дворів — 181[11].
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[12]:
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:

Пам'ятки
дві церкви святого Архістратига Михаїла (1928, кам'яна, ПЦУ; 2010, кам'яна, УГКЦ), «фігура» Матері Божої.
Зберігся цвинтар Українських Січових Стрільців (1916), де поховано 70 усусусів і 2 турецькі вояки, споруджено пам'ятник УСС (1994). У 2021 році розпочалися реставраційні роботи кам'яного муру довкола муру.[14][15]
На горі Лисоня у серпні 2006 року освятили каплицю у пам'ять про героїчні бої Українських Січових Стрільців.
Споруджено памʼятний хрест на честь скасування панщини (1848) та памʼятний хрест на славу Божу (1873).
- Брама у вигляді тризуба
- Великий дубовий хрест на цвинтарі
- Вигляд на браму з боку цвинтаря
- Хрест на могилі усусуса
Поблизу села є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Панські джерела».
Remove ads
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа I ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.
Військовий меморіал
Відомі люди
НародилисяТомаєр Андрій-український військовик,учасник російсько- Української війни(загинув).
- Кашараба Роман — український військовик, учасник російсько-української війни[16].
- Нестор Колодка (*1963) — український господарник, громадський діяч;
- Михайло Харишин (*1964) — український дипломат, історик;
- Мирон Шенклярський (*1937) — український інженер, науковець.
Працювали
- Ірина Олексів (*1936) — українська вишивальниця;
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads