Похоронна урна

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Урна.

Похоронна урна, поховальна урна (лат. urna від urceus — «глечик, джбан»)^[1] — ємність, зазвичай це посудина або кілька посудин, для зберігання праху померлої людини, зібраного після нього по кремації. У рідкісних випадках, такі урни можуть застосовуватися в разі часткового та навіть повного розвіювання праху. Місцем для масового зберігання похоронних урн є колумбарій.

Скляна урна, I—II ст. н. е.

Осуарій також є похоронною урною, але для зберігання скелетованих останків.

Культура

Посудина для підношень й урна

Культура похоронних урн поширена в усьому світі і пов'язана зі звичаєм кремації. Застосовувалося більшістю народів. Урни, що збереглися до нашого часу, виготовлялися з найрізноманітніших довговічних матеріалів — металу^[2], кераміки, скла й каменю^[3][4].

Зазвичай як поховальна урна використовувалися побутові або близькі їм за формою посудини (див. «Піфос», «Амфора» тощо).

Урна похоронна відомі у багатьох племен із доби енеоліту. Були поширені у давніх греків, римлян^[5], слов'ян^[6] та інших. Східні слов'яни використовували кремацію^[7] в першому тисячолітті нашої ери з метою поховання останків в урнах і в ямах^[8].

З кінця III тисячоліття до н. е. відомі

• «лицьові»^[2][9] похоронні урни, на горлі чи кришці якої схематично зображували риси людського обличчя. Похоронній урні бува надавали
• форму житла^[2] (відома така урна культури Віланова в Північній Італії початку I тисячоліття до н. е.) або
• людської фігури^[10][11] (в етрусків^[12]).

У багатьох народів похоронні урни ставили в ґрунтові могили без насипів (див. «Культура полів поховальних урн»). У стародавніх римлян така урна з прахом предків зберігалися в будинках родичів і нащадків чи в спеціальних приміщеннях — колумбаріях.

В окремих випадках сучасний похоронний ритуал передбачає використання як похоронних урн спеціальних капсул^[13] для запуску мінералізованих останків на земну орбіту, у відкритий космос або на Місяць. Також технологічно можна здійснити включення мінералізованого праху до складу спеціально синтезованих штучних алмазів.

В сучасній Україні також передбачено законом під час організації поховання померлих використання урн для праху^[14].

Цікаві факти

• Оголошена французьким археологом Андре Лємером знахідка поховальної урни брата Ісуса Христа^[15] виявилася фальшивкою^[16].

• Археологи у Франції знайшли поховальні урни у вигляді умовного серця датовані кінцем XVI — початком XVII століть, а всередині містилися справжні людські серця^[17].

Див. також

• Осуарій
• Канопа
• Саркофаг
• Труна
• Склеп
• Кремація
• Колумбарій
• Розвіювання праху