Почесна повстанська медаль

Почесна повстанська медаль^[1], також Повстанська медаль^[2], — особлива відзнака військовим особам, які боролися за звільнення України від більшовизму, проте з тих чи інших причин не входили до складу регулярної Армії УНР. Проєкт, та його статут прийнято за основу. Він передбачав підготовку відповідного законопроєкту^[1].

Статут медалі з Вісника державних законів УНР, 19 грудня 1921 року

Почесна повстанська медаль
Країна	УНР
Тип	медаль
Вручається:	військовим неофіційним особам
Статус	не реалізовано
Нагородження
Засновано:	1921
Нагороджені:
Черговість

Історія виникнення

Перший, хто поставив питання нагородження особливою відзнакою нерегулярних частин Армії УНР, був генерал-поручник Григорій Янушевський, який заявив про це Симону Петлюрі в липні 1921 року спеціальним законопроєктом «Про вшанування повстанців та надання їм особливих прав та привілеїв»^[1]. Проєкт статуту попередньо ухвалений Петлюрою, 23 серпня 1921 року був переданий на розгляд та затвердження Ради народних міністрів УНР^[3], отримавши останнє статут затверджено 27 листопада 1921 року за підписом Симона Петлюри ^[4][1].

За нормативним актом Янушевського, для нагородження повстанців необхідно було надати спеціальну грамоту та медаль, яка мала б носитися на шиї на стрічці національних кольорів прапору України, причому опису власне медалі не було^[1]. В законі ухваленому 27 листопада медаль описана як виготовлена з заліза, на лицьовому боку у центрі розміщений герб держави (тризуб), та мається напис «За Визволення Батьківщини», на зворотному боці вказаний день проголошення 4-го Універсалу — 9/22 січня 1918 року. Медаль була повинна носитися на жовто-блакитній стрічці на грудях з лівого боку на першему місці серед інших нагород^[5].

Відсутні свідчення щодо реалізації на практиці^[1].

Див. також

• Знак Союзу гетьманців-державників