Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Почесна революційна зброя

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Почесна революційна зброя
Remove ads

Почесна революційна зброя — найвища військова нагорода, що існувала в Робітничо-Селянській Червоній Армії у 1919-30 роках. Присуджувалася Центральним Виконавчим Комітетом СРСР (до 1923 року — РРФСР), його Президією та Революційною військовою радою РРФСР вищим керівникам Червоної армії за особливі бойові відзнаки.

Thumb
Почесна революційна зброя. Пістолет, що належав С. М. Будьонному.
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Перша офіційна нагорода в Червоній армії (орден Червоного Прапора) була встановлена 16 вересня 1918 року. До того часу нагородження особового складу, що відзначилися у бою, проводилося стихійно та насамперед трофеями, а також матеріальними цінностями, конфіскованими у «класових ворогів», у тому числі й бойовою зброєю.

Введення ордену Червоного Прапора вирішило питання формального визнання заслуг бійців та командирів, однак виникла необхідність створення механізму відзначення вищого командування РСЧА, внесок яких у перемоги на фронтах Громадянської війни був особливо значним. Таким механізмом стала Почесна революційна зброя. 8 серпня 1919 року Президія Центрального Виконавчого Комітету (ЦВК) РРФСР нагородила головнокомандувача РСЧА С. С. Камєнєва та командарма В. І. Шоріна шашками з накладеним на їх ефеси знаком ордену Червоного Прапора. Ці нагородження, як і два наступних (командармів С. М. Будьонного та М. М. Тухачевського) були проведені до формального введення нагороди як такої, спираючись виключно на традицію нагородження почесною зброєю, що існувала в російській армії з 18 століття.

Офіційне затвердження Почесної революційної зброї декретом Президії ЦВК РРФСР відбулося лише 8 квітня 1920 року. Після цього нагородою протягом 1921-22 років було відзначено ще 16 червоних полководців.

Після створення у грудні 1922 року Союзу Радянських Соціалістичних Республік існування нагороди було підтверджене постановою Президії Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 12 грудня 1924 року. Єдине нагородження Почесною революційною зброєю всесоюзного зразка відбулося у квітні 1930 року і стало, водночас, останнім в історії цієї нагороди.

Remove ads

Види Почесної революційної зброї

Нагороджені

Узагальнити
Перспектива

Загалом протягом 1919—1930 років Почесною революційною зброєю було нагороджено 21 військового діяча Червоної армії, у тому числі двох осіб — обома видами нагороди.

Thumb
Почесна революційна зброя (шашка)

Почесна революційна зброя (шашка)

Нагороду отримали:

  1. С. С. Камєнєв (8 серпня 1919) — за керівництво діями Східного фронту.
  2. В. І. Шорін (8 серпня 1919) — за бої проти військ адмірала Колчака.
  3. С. М. Будьонний (20 листопада 1919) — за заслуги на фронтах Громадянської війни та командування Першою кінною армією.
  4. М. М. Тухачевський (17 грудня 1919) — за керівництво армією при перемозі над військами адмірала Колчака та оволодіння Уралом і Західним Сибіром.
  5. І. П. Уборевич (8 квітня 1920) — за керівництво армією при перемозі над Добровольчою армією Деникіна та оволодіння Північним Кавказом.
  6. М. В. Фрунзе (25 листопада 1920) — за керівництво операцією по розгрому військ Врангеля в Північній Таврії та Криму.
  7. К. Є. Ворошилов (25 листопада 1920) — за організацію Першої кінної армії та участь в роботі її Революційної військової ради.
  8. Ф. К. Миронов (25 листопада 1920) — за участь в операції проти військ Врангеля у Криму.
  9. А. І. Корк (25 листопада 1920) — за оволодіння Перкопськими позиціям та Кримом.
  10. М. Д. Каширін (25 листопада 1920) — за керівництво військами під час боїв у Північній Таврії та оволодіння містом Керч.
  11. С. К. Тимошенко (28 листопада 1920) — за операції на Польському фронті.
  12. В. С. Нестерович (5 січня 1921) — за військові операції протягом 1920 року.
  13. Я. Ф. Балахонов (2 лютого 1921) — за рейд у тил ворога.
  14. В. Л. Вінніков-Безсмертний (2 лютого 1921) — за успішний рейд по тилах військ Врангеля в Північній Таврії.
  15. О. І. Єгоров (17 лютого 1921) — за військові операції протягом 1919-20 років.
  16. Є. С. Казанський (3 червня 1921) — за командування Північною групою військ 7-ї армії під час придушення Кронштадтського повстання.
  17. Г. І. Котовський (20 вересня 1921) — за участь у придушенні Тамбовського повстання 1920-21 років.
  18. В. Р. Розе (12 грудня 1921) — за участь у придушенні Кронштадтського повстання.
  19. Г. Д. Хаханьян (12 грудня 1921) — за участь у придушенні Кронштадтського повстання.
  20. І. С. Кутяков (28.4.1922) — за розгром білокозачої Уральської армії та оволодіння м. Гур'євим.
  21. С. С. Вострецов (23.4.1930) — за ліквідацію збройного конфлікту на Китайсько-Східній залізниці.

Почесна революційна зброя (пістолет)

18 січня 1921 року Почесною революційною вогнепальною зброєю пістолетами системи «Маузер» було нагороджено двох видатних керівників Червоної Армії — головнокомандувача збройними силами РРФСР С. С. Камєнєва та командувача Першої кінної армії С. М. Будьонного.

Remove ads

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads