Починки – Ізобільний

Починки – Ізобільний – газопровід у Росії, споруджений для подачі ресурсу для проекту Блакитний потік.

Починки

Ізобільний

Новопетрівська

Жирновська

Фролово

Ольховська

Волгоградська

Котельниківська

Пункти сполучені газопроводом

Ще в часи існування СРСР вирішили спорудити газопровід Петровськ – Фролово – Ізобільний, який би сполучив газові хаби у Петровську (отримував ресурс по трубопроводах Уренгой — Петровськ, Челябінськ – Петровськ та САЦ I, II) та Фролово (проходять газопроводи Союз, Оренбург – Новопсков, САЦ III, IV-I, IV-II) з гігантським Північно-Ставропольським підземним сховищем газу. Частково завершити цей проект вдалось у 1998-му із введенням ділянки Фролово – Ізобільний.^[1][2]

Невдовзі виник проект Блакитного потоку, ресурс для якого вирішили відбирати із надпотужного Центрального газотранспортного коридору (трубопроводи Уренгой — Помари — Ужгород, Уренгой – Центр, Ямбург – Єлець, "Прогрес"), що проходить північніше Петровська. Як наслідок, початковою точкою обрали розташовану у Нижегородській області компресорну станцію Починки, а вже споруджена ділянка Фролово – Ізобільний стала південною частиною системи. Останнє дозволило розпочати подачу газу в Блакитний потік вже у 2003 році за рахунок ресурсу середньоазійського та південноуральського походження, в цілому ж система Починки – Ізобільний була завершена в 2008-му.

Трубопровід має довжину 990 км. Він виконаний в діаметрі 1420 мм та розрахований на робочий тиск у 7,4 МПа. Для перекачування блакитного палива споруджені компресорні станції Новопетрівська, Жирновська, Ольхівська (дещо на схід від належної до старих трубопроводів КС Фроолово), Волгоградська, Котельниківська.

У кінцевій точці трубопровід сполучений з Блакитним потоком та найбільшим в світі Північно-Ставропольським підземним сховищем газу.^[3][4][5]

На початку 2020-х від Починки – Ізобільний облаштували перемичку Дубовське – Волгодонськ.