Абруптивні приголосні

Абрупти́вний приголосний (зімкнено-гортанний, закритогортанний, глоталізований, рекурсивний; від лат. abruptus — різкий, уривистий) — приголосний звук, що не є легеневим, а утворюється в гортані під дією повітря, стиснутого між зімкненою голосовою щілиною і ротовою змичкою. Ці звуки є фонемічними в небагатьох мовах світу. Наприклад, вони є в фонетичних інвентарях деяких кавказьких мов.

МФА: Абруптивні приголосні
Проривні pʼ ⓘ tʼ ⓘ ʈʼ ⓘ cʼ ⓘ kʼ ⓘ qʼ ⓘ ʡʼ ⓘ Фрикативні fʼ ⓘ θʼ ⓘ sʼ ⓘ ʃʼ ⓘ ʂʼ ⓘ ɕʼ ⓘ xʼ ⓘ χʼ ⓘ Африкати tsʼ ⓘ t̠ʃʼ ⓘ ʈʂʼ ⓘ kxʼ ⓘ qχʼ ⓘ Бокові ɬʼ ⓘ tɬʼ ⓘ cʎ̝̊ʼ ⓘ kʟ̝̊ʼ ⓘ
Довідка про МФА  аудіо докладніше шаблон Затемнення вказує, що дана артикуляція вважається неможливою.

Абруптив характеризує зімкнення або зближення голосових зв'язок у кінцевій фазі артикуляції. Замкнута гортань швидко підіймається вгору, і стиснуте повітря утворює в ротовій порожнині тиск. Відтак настає гортанний прорив, який надає приголосному різкого забарвлення.

У таблиці символів Юнікод для абруптивів є спеціальний знак — modifier letter apostrophe (’) (U+02BC)^[1][2].

Посилання

• Абруптив // ВУЕ
• Кочерган, Михайло. Кочерган М.П. - Вступ до мовознавства. Процитовано 7 жовтня 2023.