Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

По-2

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

По-2
Remove ads

По-2 («учбовий»:У-2), загальновживане ім'я також «кукурудзник»[1] (за класифікацією НАТО: «Mule» «Мул»)  — легкий багатоцільовий літак, біплан радянського виробництва, конструкції М. М. Полікарпова.

Коротка інформація Призначення:, Перший політ: ...

Будувався серійно до 1952 року, було збудовано 20,000-30,000 машин[2][3]. Після смерті його творця М. М. Полікарпова в 1944 році перейменований в По-2 (на честь конструктора). Народне прізвисько «Кукурузник»[1][4] цей літак отримав за його активне застосування в сільському господарстві.

У-2 розроблявся для початкового навчання льотчиків і мав видатні пілотажні якості.

Remove ads

Історія створення

У 1927, на заміну У-1, Полікарповим створено безпечний літак початкового навчання У-2, «Навчальний-другий», який отримав всесвітнє визнання. Перший політ 24 червня 1927 здійснив льотчик-випробувач Михайло Громов. Він же, 7 січня 1928, підняв у повітря другий, доопрацьований, примірник У-2[5].

В ході поточного виробництва У-2 безперервно удосконалювався. Перші серійні У-2 почали надходити в навчальні школи в 1930. Протягом багатьох років У-2 були єдиними машинами початкового навчання в льотних школах та аероклубах ОСОАВІАХІМу. На ньому пройшли підготовку близько 100 тисяч льотчиків, які вчилися пілотувати у 30-х — 50-х роках[6]. Біплан активно використовувався як нічний бомбардувальник у період німецько-радянської війни. Експлуатація тривала з 1929 до 1959 рр.

У-2, разом з декількома іншими радянськими літаками вперше експонувався на 3-й Міжнародній авіаційній виставці в Берліні восени 1928.

У 1944, після смерті М. М. Полікарпова, У-2 перейменовано в По-2.

Remove ads

Модифікації

Thumb
Країни-оператори літака По-2 (У-2)
  • У-2А: одномісний сільськогосподарський літак-оприскувач.
  • У-2ЛШ: легкий штурмовик; велика кількість передвоєнних літаків була перероблена в цей стандарт; озброєний одним кулеметом ШКАС калібру 7,62 мм (0,30 дюйма), мав кріплення для 120 кг (264 фунтів) бомб плюс рейкові напрямні для чотирьох реактивних снарядів РС-82.
  • У-2ЛНБ: легкий нічний бомбардувальник вироблявся починаючи з 1941 року;
  • У-2ВС: основний літак радянських ВПС, використовувався старшим командним складом як літак зв'язку; понад 9000 екземплярів знаходилося на службі в 1945 р. під новим позначенням По-2ВС.

На основі По-2 польська PZL розробила власну модель CSS-13[pl][7]. Також вона випускала По-2 за ліцензією[7].

Remove ads

Участь у війнах та збройних конфліктах

Узагальнити
Перспектива

Німецько-радянська війна

З огляду на мале бомбове навантаження в цілому матеріальні наслідки цих місій можна вважати незначними, але психологічний вплив на німецькі війська був помітним. Зазвичай У-2 атакували зненацька посеред ночі[en], постійно тримаючи німців насторожі й посилюючи стрес. Тактика передбачала політ на дуже малій висоті над землею, набір висоти для заходу на ціль, вимкнення двигуна і скидання бомб у планеруванні, через що присутність літака видавали лише свист вітру в кріпленнях крил і розриви бомб.[8][9]

Винищувачам Люфтваффе було надзвичайно важко збити «кукурудзник» через два основні фактори: по-перше, У-2 летіли на рівні верхівок дерев, де їх було важко побачити і поцілити, а по-друге, німецькі винищувачі не могли летіти настільки повільно, щоб тримати У-2 у прицілі протягом достатнього періоду часу, оскільки максимальна швидкість цього літака приблизно дорівнює швидкості звалювання у таких винищувачів, як Messerschmitt Bf 109 і Focke-Wulf Fw 190[8].

Особливу роль У-2 грали у вуличних боях, коли відстані між радянськими і ворожими позиціями скорочувалися до кількох десятків метрів. В таких умовах звичайна бомбардувальна авіація не працювала з побоювання влучити по своїх, але досвідчені екіпажі У-2, що літали на малих швидкостях і висотах, могли з ювелірною точністю «укладати» бомби навіть в окремі будівлі.

Останні бойові вильоти «полотняні бомбардувальники» Полікарпова зробили в квітні 1945 року за програмними цілями в обложеному Берліні.

Разом з чоловіками на У-2ЛНБ успішно воювали жінки, яких німці з забобонним страхом прозвали «Нічними відьмами». Багато з них нагороджені золотими зірками Героїв Радянського Союзу.

Корейська війна

Повітряні сили КНДР використовували значну кількість По-2 для нічних нальотів на бази Командування ООН. Зі збиттям цих літаків винищувачами виникали проблеми: дерево-тканинний По-2 погано виявлявся радаром та летів надто низько й надто повільно. Відомий лише один випадок, коли По-2 вдалося збити (це зміг зробити Douglas A-1 Skyraider у 1953 році). Крім того, По-2 є єдиним біпланом, який зміг перемогти у бою з реактивним літаком: Lockheed F-94 Starfire під час спроби перехопити По-2 уповільнився до 160 км/год, що нижче його швидкості звалювання, і розбився[8].

Remove ads

Характеристики

Т Т Х [10] У-2,
перший прототип
У-2 навчальний У-2ЛНБ
Двигун М-11 М-11А М-11Д
Потужність, к.с. 100 110 115
Довжина, м 8,10 8,17 8,17
Розмах, м 11,0 11,4 11,4
Площа крила, м2 34,0 33,15 33,15
Маса порожнього, кг 758 635 773
Маса злітна, кг 1013 890 1400
Швидкість максимальна біля землі, км / год 142 150 134
Швидкість (км / год) на висоті, км 100 / 3,0 111 / 3,0 100 / 1,5
Час набору висоти 2000 м, хв 29,0 13,0 48,0 (1500 м)[11]
Стеля, м 3000 3800 1500
Дальність польоту, км 350 400 450
Озброєння, калібр, мм Відсутнє 1x7,62
Бомбове навантаження, кг Відсутнє Відсутнє 300
Remove ads

У-2 в культурі

Літакам У-2 і їх пілотам присвячені фільми:

Примітки

Галерея

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads