Прасемітська мова

Прасемітська мова — гіпотетичний предок усіх семітських мов. Разом з єгипетською мовою, праберберською мовою і прачадською, є нащадком праафразійської мови.

Прасемітська мова
Офіційний статус
Коди мови

Хронологія

Розпад прасемітської мови приблизно, відбувся на стику IV—III тисячоліть.

Фонологія

Реконструкція фонетики прасемітської мови базується, в першу чергу на арабській мові, в якій збереглися 28 з 29 приголосних. Ось такі реконструйовані прасемітські фонеми:

Приголосні

		Губні	Міжзубні	Зубні/ Альвеолярные		Палаталізовані	Задньоязикові	Фарингальні	Гортанні
				Центральні	Бокові
Носові		*m [m]		*n [n]
Вибухові	глухі	*p [p]		*t [t]			*k [k]		*’ [ʔ]
	дзвінкі	*b [b]		*d [d]			*g [ɡ]
	емфатичні			*ṭ [tʼ]			*q [kʼ]
Фрикативні та аффрикати	глухі		*θ [θ]	*š [s] *s [ts]	*ś [ɬ]		*ḫ [x]	*ḥ [ħ]	*h [h]
	дзвінкі		*ð [ð]	*z			*ġ [ɣ]	*ʻ [ʕ]
	емфатичні		*θ̣ [θʼ]	*ṣ [tsʼ]	*ṣ́ [ɬʼ]
Тремтячі				*r [r]
Аппроксиманти					*l [l]	*y [j]	*w [w]

Голосні

		Заднього ряду	Переднього ряду
Прості голосні	Верхнього підйому	*u *uː	*i *iː
	Нижнього підйому	*a *aː
Дифтонги		*aw	*aj

Найбільш ймовірна фонетична реконструкція приголосних показана в таблиці в дужках у МФА. Окремих коментарів заслуговують лише 2 випадки:

• Звуки, позначені як емфатичні, присутні практично в усіх семітських мовах, і в багатьох інших афразійських мовах реконструюються, як гортанні. Тому *ṭ звучало як [tʼ].
• Для прасемітської реконструйовуються 9 фрикативних звуків, які пізніше розвинулись в сибілянти. Спірним є час переходу (вони перетворились в прасемітській, чи в її нащадках) і якість цих звуків.

Фонетичні зміни в мовах-нащадках

Прасемітська	Аккадська	Арабська		Фінікійська		Іврит		Арамейська		Ґеез
b	b	ب	b		b	ב	ḇ/b	ב	ḇ/b	በ	b
p	p	ف	f		p	פ	p̄/p	פ	p̄/p	ፈ	f
ḏ	z	ذ	ḏ		z	ז	z	ד	ḏ/d	ዘ	z
ṯ	š	ث	ṯ		š	שׁ	š	ת	ṯ/t	ሠ	š/s
ṱ	ṣ	ظ	ẓ		ṣ	צ	ṣ	ט	ṭ	ዘ	z
d	d	د	d		d	ד	ḏ/d	ד	ḏ/d	ደ	d
t	t	ت	t		t	ת	ṯ/t	ת	ṯ/t	ተ	t
ṭ	ṭ	ط	ṭ		ṭ	ט	ṭ	ט	ṭ	ጠ	ṭ
š	š	س	s		š	שׁ	š	שׁ	š	ሠ	š/s
z	z	ز	z		z	ז	z	ז	z	ዘ	z
s	s	س	s		s	ס	s	ס	s	ሰ ሠ	s
ṣ	ṣ	ص	ṣ		ṣ	צ	ṣ	צ	ṣ	ጸ	ṣ
l	l	ل	l		l	ל	l	ל	l	ለ	l
ś	š	ش	š		š	שׂ	s	שׂ	s	ሰ	ś
ṣ́	ṣ	ض	ḍ		ṣ	צ	ṣ	ע	ʻ	ፀ	ṣ́
g	g	ج	ǧ		g	ג	ḡ/g	ג	ḡ/g	ገ	g
k	k	ك	k		k	כ	ḵ/k	כ	ḵ/k	ከ	k
ḳ	q	ق	q		q	ק	q	ק	q	ቀ	ḳ
ġ	-	غ	ġ		ʻ	ע	ʻ	ע	ʻ	ዐ	ʻ
ẖ	ẖ	خ	ẖ		ḥ	ח	ḥ	ח	ḥ	ኀ	ẖ
ʻ	-	ع	ʻ		ʻ	ע	ʻ	ע	ʻ	ዐ	ʻ
ḥ	-	ح	ḥ		ḥ	ח	ḥ	ח	ḥ	ሐ	ḥ
ʼ	-	ء	ʼ		ʼ	א	ʼ	א	ʼ	አ	ʼ
h	-	ه	h		h	ה	h	ה	h	ሀ	h
m	m	م	m		m	מ	m	מ	m	መ	m
n	n	ن	n		n	נ	n	נ ר	n r	ነ	n
r	r	ر	r		r	ר	r	ר	r	ረ	r
w	w	و	w		w y	ו י	w y	ו י	w y	ወ	w
y	y	ي	y		y	י	y	י	y	የ	y
Прасемітська	Аккадська	Арабська		Фінікійська		Іврит		Арамейська		Ґеез

Морфологія

Кількісні числівники

Українська	Прасемітська
Один	*ḥad-, *ʻišt-
Два	*ṯin-, *kilʼ-
Три	*śalāṯ- → *ṯalāṯ-
Чотири	*arbaʻ-
П'ять	*ḫamš-
Шість	*šidṯ-
Сім	*šabʻ-
Вісім	*ṯamān-
Дев'ять	*tišʻ-
Десять	*ʻaśr-