Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Прееклампсія
синдром, що характеризується наявністю у вагітної жінки, окремо або разом, таких клінічних ознак, як набряки, протеїнурія або гіпертензія З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Прееклампсі́я — це мультисистемний розлад вагітності, що характеризується появою високого кров'яного тиску та часто значною кількістю білка в сечі.[1][8][9] Цей стан починається після 20 тижнів вагітності.[2][3] У важких випадках може спостерігатися розпад еритроцитів, низька кількість тромбоцитів, порушення функції печінки, дисфункція нирок, набряки, задишка через рідину в легенях або розлади зору.[2][3] Прееклампсія підвищує ризик небажаних і летальних наслідків як для матері, так і для плоду, включаючи передчасні пологи.[10][11][3] Якщо його не лікувати, це може призвести до судом, які називаються еклампсією.[2]
Фактори ризику прееклампсії включають ожиріння, артеріальну гіпертензію в анамнезі, літній вік і цукровий діабет.[2][4] Вона також частіша при першій вагітності жінки та якщо вона виношує двійню.[2] Механізми, що лежать в основі, є складними і включають серед інших факторів аномальне утворення кровоносних судин у плаценті.[2] Більшість випадків діагностуються до пологів і можуть бути класифіковані залежно від тижня вагітності під час пологів.[10] Зазвичай прееклампсія продовжується в період після пологів, і тоді називається післяпологовою прееклампсією.[12][13] Рідко прееклампсія може початися в період після пологів.[3] Хоча історично для встановлення діагнозу були потрібні як високий кров'яний тиск, так і білок у сечі, деякі визначення також включають пацієнтів з гіпертонією та будь-якою пов'язаною з нею дисфункцією органів.[3][9] Артеріальний тиск вважається високим, якщо систолічний тиск перевищує 140 мм рт.ст або діастолічний — 90 мм рт.ст., у два різні періоди часу з інтервалом понад чотири години у жінки після двадцяти тижнів вагітності.[3] Регулярна перевірка на прееклампсію є частиною допологового догляду.[14][15]
Рекомендації щодо профілактики включають: аспірин для осіб з високим ризиком, добавки кальцію в регіонах з низьким споживанням і лікування попередньої гіпертонії за допомогою ліків.[4][5] У пацієнтів з прееклампсією ефективним лікуванням є народження дитини та плаценти[4], але повне відновлення може тривати кілька днів або тижнів.[12] Рекомендація пологів залежить від важкості прееклампсії та терміну вагітності.[4] Ліки для зниження артеріального тиску, такі як лабеталол і метилдопа, можуть бути використані для поліпшення стану матері перед пологами.[6] Сульфат магнію може бути використаний для запобігання еклампсії у пацієнтів з важким захворюванням.[4] Постільний режим і обмеження споживання солі не були визнані корисними ні для лікування, ні для профілактики.[3][4]
Прееклампсія вражає 2–8 % вагітностей у всьому світі.[4][16][11] Гіпертензивні розлади вагітності (до яких відноситься прееклампсія) є однією з найпоширеніших причин смерті вагітних.[6] Вони призвели до 46 900 смертей у 2015 році.[7] Прееклампсія зазвичай виникає після 32 тижнів; однак, якщо вона починається раніше, ймовірнішими стають гірші наслідки.[6] Жінки, які мали прееклампсію, мають підвищений ризик високого кров'яного тиску, серцевих захворювань та інсульту в подальшому житті.[14][17] Крім того, люди з прееклампсією можуть мати менший ризик раку молочної залози.[18]
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads