Нагорода Марселя Гроссманна

Нагорода Марсе́ля Гро́ссманна (англ. Marcel Grossmann Award) — міжнародна нагорода, яку присуджує ICRANet^[en] ученим та науковим колективам, які працюють в галузі фізики гравітації та астрофізики, щотри роки, починаючи з 1985 року^[1]. Нагорода присвячена пам'яті швейцарського математика Марселя Гроссманна і виконується у вигляді срібної скульптури. Вона вручається на міжнародному семінарі із загальної теорії відносності під назвою «Гроссманнівська конференція», що проводиться кожних три роки^[2].

Нагорода Марселя Гроссманна Marcel Grossmann Award
Рік заснування	1985
Останнє нагородження	2021
icra.it/mg/awards/

Лауреати

• 1985: Абдус Салам, Вільям Фейрбанк^[en] та Ватиканська обсерваторія
• 1989: Джон Арчибальд Вілер, Хаякава Сатіо^[de] та Університет Західної Австралії
• 1991: Стівен Гокінг, Мінору Ода та Дослідницький інститут теоретичної фізики Університету Хіросіми (англ. Research Institute for Theoretical Physics (RITP) of Hiroshima University)
• 1994: Джеймс Вілсон (англ. James R. Wilson), Субрахманьян Чандрасекар та Космічний телескоп «Габбл»
• 1997: Тулліо Редже^[en], Френсіс Еверітт^[en] та Єврейський університет в Єрусалимі
• 2000: Сесіл Девітт Моретт^[en], Ріккардо Джакконі, Роджер Пенроуз, Брайс Девітт та Сольвеївські інститути фізики та хімії (фр. Solvay Instituts Internationaux de Physique et de Chimie)
• 2003: Івон Чоке Брюа, Джеймс В. Йорк^[en], Юваль Неєман та Бразильський центр фізичних досліджень (CBPF)^[pt][3].
• 2006: Джордж Койн^[en], Рой Керр, Йоахім Трюмпер^[de], Вільний університет Берліна^[4].
• 2009: Яан Ейнасто, Крістін Джонс Форман^[en], Майкл Крамер (англ. Michael Kramer) та Інститут вищих наукових досліджень^[5].
• 2012: Халатников Ісаак Маркович, Філіппо Фронтера^[it], Вільям Девід Арнетт^[en] та Університетський центр AlbaNova^[sv][6]
• 2015: Мартін Ріс, Синай Яків Григорович, Кенічі Номото^[de], Сачіко Цурута^[de], Лі Цзундао, Чженьнін Янг та Європейське космічне агентство^[7]
• 2018: Лайман Пейдж, Сюняєв Рашид Алійович, Шинтан Яу та Наукове об'єднання «Planck» і Лабораторія експериментальної фізики Хансена^[en][8].
• 2021: Димитріос Христодулу, Цві Піран, Герард 'т Гофт, Стівен Вайнберг та НВО ім. С. О. Лавочкіна й Інститут позаземної фізики Товариства Макса Планка^[9]