Премія Парацельса

Пре́мія Параце́льса (нім. Paracelsus-Preis) — наукова нагорода від Швейцарського хімічного товариства^[de] для видатних хіміків, які здобули міжнародне визнання. Премію засновано на базі медалі Парацельса, яку заснували 1940 року, перше вручення медалі відбулося у 1941 році, а премію вперше вручено у 1982 році. Нагороду названо на вшанування пам'яті швейцарського алхіміка, лікаря, філософа, природознавця, натурфілософа епохи Відродження Теофраста Парацельса (1493—1541).

Премія Парацельса нім. Paracelsus-Preis
Медаль Парацельса від Швейцарського хімічного товариства, створена у 1940 році Вернером Ф. Кунцем[de] до 500-річчя з дня смерті Парацельса
Країна	Швейцарія
Тип	наукова нагородаd
На честь:	Теофраст Парацельс
Нагородження
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Парацельса  (10)
Черговість

Нагорода присуджується кожні два роки і складається з грошової суми у 20 000 швейцарських франків та золотої медалі.

Лауреати нагороди

Медаль Парацельса (1941-1976)

• 1941: Роберт Робінсон
• 1953: Отто Ган
• 1955: Раймонд Делабі^[de]
• 1958: Фрідріх Фіхтер^[en]
• 1959: Ганс Меєрвайн^[en]
• 1964: Крістофер Кельк Інголд^[en]
• 1967: Манфред Ейген
• 1971: Джон Монтет Робертсон^[en]
• 1976: Еміль Шербульє^[de], Герольд Шварценбах^[en], Владимир Прелог

Премія Парацельса (з 1982)

• 1982: Жан-Марі Лен
• 1984: Елайс Джеймс Корі
• 1986: Джек Девід Дуніц^[en]
• 1988: Френк Вестгаймер^[en]
• 1990: Рональд Бреслоу^[en]
• 1992: Джек Галперн^[en]
• 1994: Франк Альберт Коттон
• 1996: Джек Льюїс^[en]
• 1999: Альберт Ешенмозер^[en]
• 2002: Мартін Квак^[en]
• 2004: Джордж Вайтсайдс^[en]
• 2006: Джек Болдвін
• 2008: Бернард Ферінга
• 2010: Стівен Віктор Лей^[en]
• 2012: Бернд Гізе^[en]
• 2014: Річард Шрок
• 2016: Міхаель Гретцель
• 2018: Рудольф Еберсольд^[en]
• 2020: Скотт Денмарк^[en]
• 2022: Антоніо Тоньї (англ. Antonio Togni)
• 2024: Армідо Штудер (англ. Armido Studer)^[1]