Прем'єр-міністр Японії

Прем'єр-міністр Японії (яп. 内閣総理大臣, ないかくそうりだいじん, найкаку сорі-дайджін, «Головний міністр Кабінету Міністрів»^[1]) — глава уряду держави Японія, голова Кабінету Міністрів Японії.

Емблема Прем'єр-міністра Японії — золота павловнія на синьому тлі.

Штандарт Прем'єр-міністра Японії.

Урядова резиденція Прем'єр-міністра Японії.

Короткі відомості

Посада Прем'єр-міністра Японії була заснована 1885 року, разом із формуванням першого в історії країни Кабінету Міністрів. Її затвердила Конституцією Великої Японської імперії та Імператорський рескрипт № 135 від 1889 року «Про урядову систему Кабінету Міністрів». Згідно з цими постановами Прем'єр-міністр очолював Кабінет Міністрів, але був у ньому як primus inter pares. Він не мав усіх важелів виконавчої влади і був залежним від Імператора та голів військових відомств.

Після проголошення нової Конституції Японії і прийняття Закону про Кабінет Міністрів Японії 1947 року, які діють по сьогодні, Прем'єр-міністр визначається як голова Кабінету Міністрів і повноправний глава виконавчої влади (Стаття 65^[2]).

Прем'єр-міністра Японії обирається з депутатів Парламенту Японії, обов'язково цивільних, рішенням обох Палат цього Парламенту ^[3] і призначається Імператором, згідно з ухваленою Парламентом номінацією (Статті 6, 66, 67).

До повноважень Прем'єр-міністра Японії за Конституцією входять:

1. формування та переформування Кабінету Міністрів (Стаття 68);
2. керівництво та нагляд за усіма гілками виконавчої влади (Стаття 72);
3. подання законопроєктів до Парламенту від імені Кабінету Міністрів (Стаття 72);
4. звітування перед Парламентом про загальний стан державних справ і дипломатичних відносин від імені Кабінету Міністрів (Стаття 72);
5. контрасигнація законів і урядових указів (Стаття 74);
6. згода на притягнення до кримінальної відповідальності діючих членів Кабінету Міністрів (Стаття 75).^[4]

До повноважень Прем'єр-міністра Японії за японським законодавством входять:

1. головування на нарадах Кабінету Міністрів (Закон про Кабінет Міністрів. Стаття 4. Абзац 2);
2. проголошення надзвичайного стану в державі (Закон про поліцію. Стаття 71);
3. керівництво поліцією за надзвичайного стану (Там само. Стаття 72);
4. верховне командування Силами Самооборони Японії (Закон про Сили Самооборони Японії. Стаття 7);
5. залучення Сил Самооборони Японії для захисту держави і підтримання спокою у ній (Там само. Статті 76, 80);
6. проголошення небезпеки землетрусу після отримання прогнозу від голови Метеорологічного відомства Японії (Закон про особливі заходи у випадку великого землетрусу. Стаття 9).

Окрім цього Прем'єр-міністра Японії має право видавати особливі дозволи на діяльність громадських і негромадських організацій, згідно з Законом про банки, Законом про кредитування, Законом про фінансові товари і торгівлю, та інших.

Урядова резиденція Прем'єр-міністра Японії^[5], яка служить його робочим кабінетом, знаходиться у Токіо, районі Тійода-ку, кварталі Наґата-тьо. Поруч з нею розташована Офіційна резиденція Прем'єр-міністра^[6], яка виконує функцію помешкання глави японського уряду.

З 1 жовтня 2024 року на посаді Прем'єр-міністра Японії перебуває Ісіба Сіґеру

Міністри і кабінети

Докладніше: Список Прем'єр-міністрів Японії

№	Ім'я	Кабінет	Вступ на посаду	Приналежність
1	Іто Хіробумі	Перший Кабінет Іто	22 грудня 1885	Фракція Тьосю
2	Курода Кійотака	Кабінет Куроди	30 квітня 1888	Фракція Сацума
—	Сандзьо Санетомі	Тимчасовий Кабінет Сандзьо	25 жовтня 1889 (в.о.)	аристократ
3	Ямаґата Арітомо	Перший Кабінет Ямаґати	24 грудня 1889	Фракція Тьосю
4	Мацуката Масайосі	Перший Кабінет Мацукати	6 травня 1891	Фракція Сацума
5	Іто Хіробумі	Другий Кабінет Іто	8 серпня 1892	Фракція Тьосю
—	Курода Кійотака	Тимчасовий Кабінет Куроди	31 серпня 1896	Фракція Сацума
6	Мацуката Масайосі	Другий Кабінет Мацукати	18 вересня 1896	Фракція Сацума
7	Іто Хіробумі	Третій Кабінет Іто	12 січня 1898	Фракція Тьосю
8	Окума Сіґенобу	1-й Кабінет Окуми	30 червня 1898	Фракція Саґа
9	Ямаґата Арітомо	Другий Кабінет Ямаґати	8 листопада 1898	Фракція Тьосю
10	Іто Хіробумі	Четвертий Кабінет Іто	19 жовтня 1900	Фракція Тьосю
—	Сай'ондзі Кіммоті	Тимчасовий Кабінет Сай'ондзі	10 травня 1901 (в.о.)	аристократ
11	Кацура Таро	1-й Кабінет Кацури	2 червня 1901	Фракція Тьосю
12	Сай'ондзі Кіммоті	Перший Кабінет Сай'ондзі	7 січня 1906	Товариство друзів конституційного правління
13	Кацура Таро	Другий Кабінет Кацури	14 липня 1908	Фракція Тьосю
14	Сай'ондзі Кіммоті	Другий Кабінет Сай'ондзі	30 серпня 1911	Товариство друзів конституційного правління
15	Кацура Таро	Третій Кабінет Кацури	21 грудня 1912	Фракція Тьосю
16	Ямамото Ґомбей	Перший Кабінет Ямамото	20 лютого 1913	Товариство друзів конституційного правління
17	Окума Сіґенобу	2-й Кабінет Окуми	16 квітня 1914	Ріккен Досікай
18	Терауті Масатаке	Кабінет Терауті	9 жовтня 1916	Імперська армія Японії
19	Хара Такасі	Кабінет Хари	29 вересня 1918	Ріккен Сейюкай
—	Утіда Косаї	Тимчасовий Кабінет Утіди	4 листопада 1921
20	Такахасі Корекійо	Кабінет Такахасі	13 листопада 1921	Ріккен Сейюкай
21	Като Томосабуро	Кабінет Като	12 червня 1922 — 24 серпня 1923	Національний союз
—	Утіда Косаї	Тимчасовий Кабінет Утіди	24 серпня, 1923 — 2 вересня 1923	Міністерство закордонних справ
22	Ямамото Ґонбей	2-й Кабінет Ямамото	2 вересня 1923 — 7 січня 1924	Національний союз
23	Кійора Кейґо	Кабінет Кійори	7 січня 1924 — 11 червня 1924
24	Като Такаакі	Кабінет Като 2-й Кабінет Като	11 червня 1924 — 2 серпня 1925 2 серпня 1925 — 28 січня 1926	Ріккен Сейюкай Кенсейто