Преображенка (Дніпровський район)

Преобра́женка — село в Україні, у Царичанській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Площа — 5,028 км², домогосподарств — 373, населення — 820 осіб^[2].

село Преображенка
Військовий меморіал Військовий меморіал
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Дніпровський район
Тер. громада	Царичанська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA12020310160058062
Облікова картка	Преображенка
Основні дані
Засноване	До 1886 р.
Населення	820
Площа	5,028 км²
Густота населення	163,08 осіб/км²
Поштовий індекс	51021
Телефонний код	+380 5690
Географічні дані
Географічні координати	48°58′20″ пн. ш. 34°36′21″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	67 м[1]
Місцева влада
Адреса ради	с. Юр'ївка, вул.Центральна, 38
Сільський голова	Підопригора Микола Іванович
Карта
Преображенка
Преображенка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Преображенка.

Географія

Село Преображенка знаходиться на правому березі каналу Дніпро — Донбас, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Калинівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Юр'ївка, на протилежному березі — села Вербове, Новостроївка і Кущівка. Біля села кілька заболочених озер. Через село проходить автошлях Т 0413 Царичанка-Магдалинівка-Губиниха, поруч проходить дорога Т 0412. За 1 км знаходилося знелюдніле село Кирилівка

Історія

Кургани

Преображенська могила в Царині між Бабайківкою та Преображенкою.

Запорізький Кіш

В степу, недалеко від села Преображенка, до 1930 років добре зберігалися сліди великого Запорізького табору, який включав земляні вали, кургани та рови з сигнальними вежами. Всі вони разом відомі були під місцевою назвою Запорізького коша^[3].

Російська імперія

Село за даними 1886 року називалося Підкряжно-Надхівське поселення. 1886 року Підкряжно-Надхівське поселення належало Бабайківській волості Новомосковського повіту Катеринославської губернії. Тут мешкало 1 210 осіб, що мали 220 дворових господарств.

Топоніми

Південна частина села називалася Надхівкою (Надхівські хутори) і лежали південніше озера Сороче. Центральна частина села називалася Підкряжні Низянські хутори (або Бабайківські хутори) і лежали східніше озера Солоне. Північна частина села називалася Мандрикине (або Пантелеймонівка).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1005	94.28%
російська	40	3.75%
білоруська	1	0.09%
вірменська	1	0.09%
інші/не вказали	19	1.79%
Усього	1066	100%

Економіка

• ФГ «Сяйво».

Об'єкти соціальної сфери

• Школа I—III ст.
• Дитячий садочок.
• Фельдшерсько-акушерський пункт.
• Клуб.

Галерея

• 
  Погруддя Тараса Шевченка

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)