Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Пресняков Володимир Володимирович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Володимир Володимирович Пресняков (рос. Владимир Владимирович Пресняков; нар. 29 березня 1968, Свердловськ, нині Єкатеринбург) — радянський та російський естрадний співак, музикант-клавішник, композитор, аранжувальник, танцюрист брейк-дансу та актор. Підтримує путінський режим та війну Росії проти України. Фігурант бази «Миротворець».
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народження та ранні роки
Народився у Свердловську 29 березня 1968 року[2] в родині музикантів Володимира Петровича та Олени Петрівни Преснякових, у майбутньому солістів ВІА «Самоцвіти».
Становлення та початок музичної кар'єри
В 11 років написав першу пісню, із 12 років співав у хорі Єлоховської церкви в Москві, у 13 — виступав із групою «Круиз», виконуючи власні пісні «Старая сказка», «Красная книга», «Кошка». Сольну кар'єру розпочав у 15 років, у телепередачі — ресторанному вар'єте Лайми Вайкуле.
Навчався в Хоровому училищі ім. Свєшникова, пізніше — на диригентсько-хоровому відділенні училища імені Жовтневої революції.
Розквіт, творча біографія
Популярність приніс фільм «Вище за Радугу» (1986). Також знімався у фільмах «Вона з мітлою, він у чорному капелюсі» (1987), «Острів загиблих кораблів» (1989).
У підсумковому хіт-параді ТАРС за 1989 рік у графі «Солісти» він посів 4-е місце, набравши 12 995 голосів. Його пісня «Недотрога» в тому ж хіт-параді зайняла 17-е місце (2257 голосів).
Приблизно до середини 1990-х років стабільно входив до десятки найбільш популярних російських виконавців.
З 1987 по 1994 роки працював у Театрі пісні Алли Пугачової.
У 1989 році в Монте-Карло отримав «Золотий ключ» як артист, чиї аудіозаписи розійшлися по світу мільйонними тиражами і були розпродані в цих країнах найбільшим тиражем.
Наприкінці 1980-х років формує групу «Капітан».
У 1992 і 1993 роках він утримував пальму першості в номінації «Співак року», за версією «Звукової доріжки».
1995 року концертна програма «Замок з дощу», що пройшла з аншлагом у СК «Олімпійський», була визнана найкращим шоу року.
У 2002 році (показ 2003) перемагає у телешоу «Останній герой — 3: Залишитися в живих».
1996 року отримав премію «Золотий грамофон» за пісню «Маша», а у 2006 році в дуеті з Леонідом Агутіним — за пісню «Аеропорти».
У молоді роки виконував пісні характерним, легко впізнаваним фальцетом, з віком голос став грубіше. Також ранній Пресняков прославився як танцюрист й популяризатор брейкдансу[3], однак у 1990-ті рр. відійшов від цього.
Remove ads
Санкції
Володимир Пресняков висловив свою підтримку російським окупантам та жорстокій війні Росії проти України, виступав із концертами для російських «рятувальників-миротворців», які руйнують українські міста та вбивали мирне населення, під гаслами «Віримо й чекаємо» (рос. Верим и ждём) та «МиZаМир» (рос. МыZаМир)[4][5].
6 січня 2023 року доданий до підсанкційного списку України[6].
Особисте життя
21 травня 1991 року в нього та його фактичної дружини Крістіни Орбакайте в Лондоні народився син Микита. Наприкінці 1996 року десятирічний союз Володимира та Крістіни розпався. Але Володимир зберіг дуже теплі стосунки з Крістіною і часто бачиться з сином. Натомість, за словами матері музиканта, Олени Преснякової[7], розставання з Орбакайте далося Володимирові «по-справжньому важко» та спочатку він серйозно приохотився до алкоголю — через розлучення та увагу громадськості до нього та його нової дружини Олени Ленської, а також через роман зі співачкою Лікою Стар (Lika MC) під час шлюбу з Кристиною[8]. Сам Пресняков розповів про клінічну смерть після розлучення з Орбакайте[8].
17 серпня 2001 року Володимир Пресняков одружився з модельєркою Оленою Ленською (нар. 1971[9]).
З 2005 року живе зі співачкою Наталею Подольською. Наталія Подольська і Володимир Пресняков молодший 5 червня 2010 року відсвяткували весілля, а 5 червня 2015 року в них народився син Артемій.
Співпраця
Автори пісень
- Олег Газманов
 - Леонід Дербеньов
 - Павло Жагун
 - Олександр Іванов
 - Карен Кавалерян
 - Олексій Лебединський
 - Леонід Агутін
 - Ігор Ніколаєв
 - Ілля Рєзнік
 - Віктор Рєзніков
 - Михайло Таніч
 - Олександр Больчук
 - Валерій Сауткин
 - Наталія Ветлицька
 - Григорій Константинопольський
 - Костянтин Арсенев
 - Ліка Павлова (Lika Star)
 - Микола Коновалов
 - Юрій Антонов
 - Ганна Плетньова
 - Сергій Трофімов
 - Тетяна Нотман
 
Композитори
- Юрій Чернавський
 - Володимир Пресняков-старший
 - Олександр Зацепін
 - Григорій Константинопольський
 - Олексій Лебединський
 - Ігор Ніколаєв
 - Леонід Агутін
 - Аркадій Укупник
 - Олег Газманов
 - Микола Коновалов
 - Олександр Іванов
 - Віктор Рєзніков
 - Сергій Трофімов
 - Отто Нотман
 
Remove ads
Дискографія
Міні-альбоми
- 1989 — Ти скажи (Мелодія)
 
Альбоми
- 1989 — Папа, ти сам був таким (Мелодія)
 - 1991 — Любов (Alt Records)
 - 1993 — Best Of Hits, збірник
 - 1994 — Замок З Дощу (General Records)
 - 1996 — Зурбаган (Союз), збірник раніше невиданих пісень 80-х
 - 1996 — Мандрівник (Союз), збірник
 - 1996 — Жанка (Союз), збірник
 - 1996 — Слюньки (Союз)
 - 2001 — Відкрита двері, збірник (Моноліт)
 - 2002 — Любов на Audio
 - 2009 — Малерия
 - 2011 — Нереальна любов
 - 2012 — Бути частиною твого (спільно з Леонідом Агутіним, Анжелікою Варум і Наталею Подільської)
 
DVD
Remove ads
Фільмографія
Ролі в кіно
Вокал
- 1985 — Вище Радуги (пісні: «Зурбаган», «Острова», «Кіт в мішку», «Фотограф»)
 - 1987 — Топінамбури (пісня «Топінамбур»)
 - 1987 — Вона з мітлою, він в чорному капелюсі — Ігор (пісня «Джин»)
 - 1988 — Острів загиблих кораблів (пісня «Привиди»)
 - 1988 — Вулиця (пісня «Містер Брейк»)
 - 1991 — Небеса обітовані (пісня: «Тато, ти сам був таким»)
 - 1992 — Джулія (мюзикл) (в хорі пісня «Острів надій»)
 - 2005 — 9 рота (пісня «Недоторка»)
 
Інше
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads
