Прибутковий будинок Селіванова

Прибутковий будинок Селіва́нова — пам'ятка архітектури початку XX століття, розташована в центрі Харкова на розі вулиці Григорія Сковороди та Театрального майдану. Збудований у 1907 році в стилі модерн за проєктом архітектора Олександра Марковича Гінзбурга на замовлення харківського купця Петра Максимовича Селіванова.

Прибутковий будинок Петра Максимовича Селіванова
49°59′40″ пн. ш. 36°14′06″ сх. д.
Статус	Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7326-Ха
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України і Пам'ятка містобудування місцевого значення Україниd
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Регіон	м. Харків
Розташування	вулиця Григорія Сковороди, 19
Тип будівлі	прибутковий будинок
Архітектурний стиль	модерн
Архітектор	Гінзбург Олександр Маркович
Матеріал	цегла
Будівництво	1907
Перебудова	1980-ті — ремонт; 2012—2018 — реставрація; 2017—нині — незаконна надбудова.
Власник	Селіванов Петро Максимович
Стан	незаконно надбудовано
Прибутковий будинок Селіванова (Україна)
Прибутковий будинок Селіванова у Вікісховищі

Історія

Територія, на якій нині розташований будинок, до початку XIX століття залишалась незабудованою. Землі колишнього форштадта Харківської фортеці використовувалися як торгові площі, де продавали хліб, дрова та сіно, у 1787—1788 роках збудовано провіантський магазин^[1][2]. У 1820-х роках із появою дерев'яного театру Штейна площу назвали Театральною^[3]. Згодом земельна ділянка на розі Театральної площі та вулиці Німецької (нині Григорія Сковороди) набула вигідного комерційного значення, поруч почали з'являтися торгові й приватні будинки.

У 1879 році цю ділянку придбав колезький асесор у відставці Олександр Іванович Яшніков^[1]. Спочатку він використовував старі споруди, а в 1885 році збудував двоповерховий кам'яний будинок, у якому згодом працювали бакалійна крамниця, годинникова майстерня, перукарня, а також проживали орендарі, зокрема лікар-отоларинголог Степан Сурукчі^[1]. Після смерті Яшникова право власности перейшло до його вдови Марії Костянтинівні, яка на початку XX століття продала ділянку Петру Максимовичу Селіванову^[4]. Купець зніс старі споруди та замовив будівництво нового прибуткового будинку^[1]. Проєкт у 1907 році реалізував відомий харківський архітектор Олександр Гінзбург^[5][6]. Будівництво стало для Селіванова фінансово невигідним — для його завершення довелося взяти позику в Земельному банку^[1]. Згодом він продав інші прибуткові ділянки, а з 1914 року сам оселився у новозбудованому будинку^[1].

У 1913 році частину приміщень орендували музичні курси Соловйова, а пізніше — Фармацевтичне товариство Харкова^[6]. Перший поверх традиційно займали магазини — бакалія, галантерея, пивна, молочна крамниця. Після початку радянської окупації будівлю спочатку зайняв хіміко-фармацевтичний інститут, а згодом приміщення перетворені на комунальні квартири^[7]. Згідно з рішенням Харківського облвиконкому від 30 квітня 1980 року (№ 334), будівля включена до переліку пам'яток архітектури місцевого значення (охоронний № 110)^[8]. 4 червня 2020 року включена до переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 7326-Ха)^[9]. Нині будинок зберігає своє функціональне призначення — перший поверх залишився комерційним, верхні — житловими^[10]. У 2012 році розпочалася реставрація будівлі^[11]. До кінця 2012 року планувалося зробити перше в місті повне відновлення історичної будівлі^[11]. Серед іншого мали бути відновлені старовинні дерев'яні віконні рами й двері^[12]. У 2013 році реставрація зупинилася, закінчившись лише частково^[11]. У 2018 році замінено покрівлю даху^[13].

Навесні 2017 року власник двох квартир на верхньому поверсі прибуткового будинку Селіванова, директор харківського комунального підприємства «Підземне місто» Олександр Ганус, розпочав будівельні роботи включно з надбудовою мансардного поверху^{[14][15][16][17][18][19][20][21]}. Ці роботи призвели до зміни історичного вигляду пам'ятки архітектури та появи тріщин на стінах будівлі^[15][20][22]. Відповідно до чинного законодавства, на таких об'єктах дозволено лише реставраційні, реабілітаційні та ремонтні роботи за письмовим дозволом органу охорони культурної спадщини — Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації^[23][24]. Забудовник отримав лише дозвіл на реконструкцію від Державної архітектурно-будівельної інспекції, що викликало хвилю обурення серед громадськости та професійного середовища^[14][20]. Активістка Олена Рофе-Бекетова та низка громадських організацій оприлюднили інформацію про порушення та звернулися до Міністерства культури України^[14][24]. У відповідь відомство підтвердило, що дозвіл на проведення робіт у встановленому порядку не видавався^[24]. У 2018 році Харківська місцева прокуратура № 2 відкрила кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження об'єкта культурної спадщини^[22][25][26]. Крім того, прокуратура подала позов до Київського районного суду міста Харкова з вимогою припинити реконструкцію та зобов'язати власника повернути будівлі первісний вигляд^[15][27]. Проте в першій інстанції суд відмовив у задоволенні позову^[15][27][28]. У липні 2021 року Харківський апеляційний суд став на бік прокуратури та зобов'язав власника незаконно надбудованих приміщень відновити пам'ятку архітектури в її історичному вигляді^[15]. Станом на 2025 рік будівля не відновлена.

6 жовтня 2023 року будівля зазнала незначних ушкоджень від російського ракетного удару^[13].

Архітектура

Будинок виконано в стилі модерн. Він має три поверхи з мансардою та асиметричну Г-подібну форму з напівкруглим еркером на зовнішньому розі. Фасад оздоблено пілястрами, ажурними балконами, рослинним орнаментом і жіночими маскаронами. Люкарна цікавої форми оперізують всю довжину будинку. Особливу увагу приділено оформленню вікон, балконних огорож та вхідних порталів. В під'їзді збережено закручені сходи, декоративні консолі, балюстради з рослинними мотивами, розети, а також маскарони^[29].

Вивіски

Вивіска над шостою аркою

На фасаді будинку збереглося декілька вивісок 1900-х та 1910-х років, які нанесені на стіни будинку фарбою. Вони були відкриті під час ремонту наприкінці 1980-х років^[13]. Вивіски зліва на право (з вулиці Сковороди на Театральний майдан):

• «BIER HALLE Tip Top» (німецькою) — вивіска над аркою першого вікна. Написана готичним шрифтом жовтими літерами на червоному фоні. У перекладі: «Пивний заклад Тіп Топ».
• Пивная Лавка (далі нерозбірливо) — вивіска під вінком між арками першого і другого вікна. Написана у білому колі на фоні зелено-бірюзового полотна.
• Пивная Типъ Топъ — вивіска над аркою другого вікна. Написана так само як і перша вивіска. У перекладі: «Пивний заклад Тіп Топ».
• нерозбірливо — вивіска над аркою третього вікна. Букви на жовтому фоні майже втрачені.
• Кофе Шоколадъ Мороженое Разн. (далі нерозбірливо) і Приемъ заказовъ мѣховыхъ вещей — вивіска під вінком між арками третього і четвертого вікна. Два написи накладені один на одного. Перший напис (Кофе Шоколадъ Мороженое Разн.) зроблено чорними буквами на білому тлі. Напис Приемъ заказовъ мѣховыхъ вещей зроблено другим шаром світло-жовтими буквами на темному фоні, який з часом зник.
• нерозбірливо — вивіска над аркою четвертого вікна. Букви на світло-жовтому фоні майже втрачені. Напис частково закритий адресним знаком.
• Большой Выборъ Ангийскихъ Французкихъ и Русскихъ Ма...овъ — вивіска ліворуч від входу на розі. Зроблена світло-жовтими літерами на синьому фоні, також зверху іншої вивіски.
• Приемъ заказовъ изъ своего магазина (далі нерозбірливо) — вивіска праворуч від входу на розі. Зроблена світло-жовтими літерами на синьому фоні.
• нерозбірливо — вивіска над аркою п'ятого вікна.
• Перѣ...(далі нерозбірливо) — вивіска під вінком між п'ятим і шостим вікном.
• Молочная — вивіска над аркою шостого вікна. Зроблена чорними буквами на білому фоні.
• Fri... (далі нерозбірливо) (німецькою) — вивіска під вінком між шостим і сьомим вікном.
• нерозбірливо — вивіска над аркою сьомого вікна.

Галерея

• 
  Фасад по вулиці Сковороди
• 
  Деталі еркера
• 
  Фронтон з маскароном
• 
  Деталі фасаду
• 
  Сходи в під'їзді
• 
  Вивіска над другою аркою
• 
  Вивіска ліворуч від входу
• 
  Вивіска праворуч від входу
• 
  Вивіска між третьою і четвертою арками