Пригорницький Юрій Григорович

Юрій Григорович Пригорницький (21 травня 1954(19540521), Київ — пом.18 травня 2017, Київ) — український радянський і український журналіст та письменник-фантаст.

Юрій Григорович Пригорницький
Юрій Григорович Пригорницький
Ім'я при народженні	Юрій Григорович Пригорницький
Народився	21 травня 1954(1954-05-21) Київ
Помер	18 травня 2017(2017-05-18) (62 роки) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	прозаїк, журналіст
Alma mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Знання мов	російська
Мова творів	російська, українська
Роки активності	1979–2017
Напрямок	проза
Жанр	фантастична повість, оповідання,
Magnum opus	«Казка про казку»

Біографія

Юрій Пригорницький народився у Києві. Після закінчення школи навчався на філологічному факультеті Київського педагогічного інституту. По закінченні інституту працював у літературній редакції Українського республіканського радіомовлення, а пізніше журналістом газети «Літературна Україна». Далі Юрій Пригорницький працював редактором екологічної газети «Зелений світ», а пізніше головним редактором київської газети «Народне слово». Кілька років також працював редактором журналу «Казна України». Окрім того, є автором великої кількості публіцистичних творів, опублікованих у «Літературній Україні», «Україні молодій» та журналі «Віче».

В останні роки життя Юрій Пригорницький важко хворів. Помер журналіст і письменник 18 травня 2017 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.^[1]

Літературна творчість

Юрій Пригорницький розпочав літературну творчість у 1979 році із публікації фантастичного оповідання «Не забувайте нащадків» у щорічному збірнику «Пригоди, подорожі, фантастика-79». Проте більшість творів Пригорницького публікувались російською мовою, а пізніше перекладались на українську мову. Письменник є автором фантастичної повісті «Казка про казку», а також низки фантастичних оповідань, більшість з яких увійшли до двох збірок автора, виданих російською мовою — «Казка про казку» (рос. Сказка о сказке) та «Триколісна конячка» (рос. Трехколёсная лошадь). Більшість творів автора можна віднести до жанру гумористичної фантастики, частину до жанру так званої химерної фантастики. Остання книга Юрія Пригорницького «Таємниця школи № 63», видана в 2015 році, описує події російсько-української війни з 2014 року.^[2] Окрім того, Юрій Пригорницький був одним із найплідніших літературних редакторів^[3][1], відредагував близько 200 книг, серед яких є як підручники для вишів, монографії та дисертації, так і літературні твори.

Бібліографія

Повісті

• 1983 — Сказка о сказке
• 2015 — Таємниця школи № 63

Оповідання

• 1979 — Не забувайте про нащадків
• 1980 — Трубка незнакомца, или Как пишутся фантастические рассказы
• 1981 — Два письма
• 1981 — Подарок
• 1983 — Дерево
• 1983 — Как хранить РО
• 1983 — Карточки
• 1983 — Назидательная история
• 1983 — Нетелефонный разговор
• 1983 — О парсеках и «барахлящих» автополивочных устройствах
• 1983 — Познать непознанное
• 1983 — Пришелец, бластер, шаровые молнии… и всё остально
• 1983 — Сказка, невозможная, не пишущаяся…
• 1983 — Создатель вечности
• 1983 — Третья категория
• 1983 — Ящик № 9
• 1985 — Сегодня утром, сто лет назад
• 1987 — В ожидании сладкого стола
• 1988 — Посаг (З варіацій на андерсенівські теми)
• 1989 — Дверь в конце галереи
• 1989 — Дерево-древо
• 1989 — Завтра будет обыкновенный ден
• 1989 — Крах брачной ночи
• 1989 — Митька-поздравитель
• 1989 — Музей сказки
• 1989 — Наследство [Международный фельетон]
• 1989 — Не занимайтесь самолечением!
• 1989 — Она и она
• 1989 — Рецепт на все случаи жизни
• 1989 — Соседка своих соседей (Атеистическое)
• 1989 — Трехколёсная лошадь
• 1989 — Трын-антитрын…
• 1989 — Цепная реакция логики
• 1989 — Юдоль танца