Призма (оптика)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Призма.

Призма — оптичний елемент у формі багатогранного тіла з прозорого для світла матеріалу, яке застосовують для зміни напряму поширення пучків світла, розкладання білого світла в спектр, поляризації світла тощо.

Для розкладу світла в спектр найчастіше використовують трикутні призми. Властивість призми розкладати світло зумовлена явищем дисперсії світла — залежністю показника заломлення матеріалу призми від частоти.

Для розділення пучка променів на два використовують біпризми.

Види призм

Дисперсійні призми

Дисперсія світла в призмі

Дисперсія світла в призмі

Дисперсійні призми використовують у спектральних приладах для просторового розділення випромінювань різних довжин хвиль.

• Проста тригранна призма
• Призма Броунінга-Рузерфорда
• Дисперсійна призма Аббе
• Призма Амічі (призма прямого зору)

Відбивальні призми

Відбивальні призми використовують для зміни ходу променів, зміни напряму оптичної осі, зміни ліній візування, для зменшення габаритних розмірів приладів. Класифікують відбивальні призми за кількома ознаками:

• кількістю відбивань в призмі;
• наявністю або відсутністю «даху»;
• характером конструкції призми;
• кутом злому оптичної осі.

Також, окрему нішу серед відбиваючих призм займають призми, які складаються з кількох частин, розділених повітряними проміжками. Деякі широко використовувані призми отримали власні імена:

• Пентапризма;
• Призма Порро^[en];
• Призма Аббе-Порро;
• Призма Аббе;
• Призма Пехана-Шмідта;
• Призма Дове;
• Призми з «дахом»;
• Дихроїдна призма.

Назва призми позначається двома або трьома літерами і числом, записаним через дефіс. Перша літера означає кількість відбиваючих граней в призмі:

• А — одна;
• Б — дві;
• В — три і т. д.

«Дах», умовно, вважають як одну грань і для неї ставлять індекс «к» після першої літери (наприклад, Ак, Бк). Друга буква вказує на характер конструкції:

• Р — рівнобедренна;
• С — ромбічна;
• П — пентапризма;
• У — напівпентапризма;
• М — далекомірна;
• Л — призма Лемана.

Цифри, які записані через дефіс, вказують на кут злому оптичної осі. (0°,90°,180°). Наприклад, «ВкР-45°» — рівнобедренна призма з трьома відбивальними гранями і «дахом», з кутом злому 45°.

Складені призми вказуються за їхніми власними іменами і кутами злому осі. Наприклад, «А-0°» — Призма Аббе, «Бк-90°» — башмачна призма з «дахом», «К-0°» — призма-куб.

Поляризаційні призми

• Призма Ніколя
• Призма Волластона
• Призма Аренса
• Призма Глана-Фуко
• Призма Глазебрука
• Призма Рошона

Джерела

• Яворский Б.М., Детлаф А.А. (1972). Курс физики. Том III. Волновые процессы, оптика, атомная и ядерная физика. Москва: Высшая школа. (рос.)