Територіальний спір між Хорватією та Словенією

Прикордонні суперечки та інші невирішені питання між Словенією і Хорватією, що існують після проголошення незалежності двох країн та розпаду Югославії в 1991 році. Найпомітніше спірне питання стосується морського кордону в Піранській затоці.

Відповідно до даних від Бюро статистики Хорватії, дві країни мають 668 км спільного кордону.^[1] Відповідно до Статистичного управління Республіки Словенія, кордон має довжину 670 км.^[2] Кордон простягається з південного заходу до північного сходу.

Ситуація почала ускладнюватись, коли суперечка через кордон майже зірвала вступ Хорватії до НАТО.^[3] Ескалація конфлікту продовжилась із блокадою Словенією (країна-член ЄС) переговорів Хорватії (на той час кандидат на членство в ЄС) щодо вступу в ЄС з грудня 2008 р. до вересня-жовтня 2009 р.

4 листопада 2009 р. в Стокгольмі прем'єр-міністрами обох країн була підписана арбітражна угода між Хорватією і Словенією, що передбачала створення арбітражного трибуналу, який мав винести остаточне і обов'язкове до виконання рішення у справі.^[4][5]

28 липня 2015 р. Хорватія вийшла з арбітражу після порушення Словенією арбітражних правил.^[6]

29 червня 2017 р. арбітражний трибунал виніс рішення щодо спірних частин сухопутного кордону та морського кордону в Піранській затоці. Суд поділив Піранську затоку у співвідношенні 3/4 до 1/4 на користь Словенії та постановив, що Словенія повинна мати прямий доступ до міжнародних вод на півночі Адріатичного моря, використовуючи коридор, що перетинає води Хорватії вздовж вод Італії.^[7] Рішення було сприйнято Словенією, але Хорватія заявила, що не виконає його.^[8][9][10]

Див. також

• Адріатичне питання