Примаченко Вадим Вікторович

Вадим Вікторович Примаченко (14 вересня 1951) — український дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України в Югославії (1996—1998), Ірані (2002—2003), Індонезії (2004—2007) та Словенії (2007—2011).

Примаченко Вадим Вікторович
Народився	14 вересня 1951(1951-09-14) (73 роки)  Новий Миропіль, Дзержинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	Дипломат
Alma mater	Факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету (1977)
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Посада	Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словенії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Примаченко.

Біографія

Народився 14 вересня 1951 року в селі Новий Мирополь на Житомирщині. 1977 року закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права. Кандидат економічних наук.

З 1977 до 1990 — працював у міжнародному відділі Академії Наук України.

З 1990 до 1991 — перший секретар відділу двосторонніх відносин і регіонального співробітництва МЗС УРСР

1991 року — перший секретар Посольства СРСР в Югославії.

З 1991 до 1993 — представник МЗС України в Югославії.

З 1993 до 1995 — генеральний консул України в Белграді.

З 1995 до 1996 — радник-посланник, тимчасовий повірений у справах України в Югославії.

З 03.07.1996^[1] до 01.04.1998^[2] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Югославії.

З 09.1998 до 02.1999 — заступник начальника Третього територіального управління МЗС України.

З 02.1999 до 2001 — начальник Історико-архівного управління МЗС України.

З 18.02.2002^[3] до 12.07.2003^[4] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Іран.

З 20.10.2004^[5] до 12.03.2007^[6] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Індонезії.

З 12.03.2007^[7] до 06.05.2011^[8] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словенії.

Див. також

• Посольство України в Словенії