Приморське (Кальміуський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Приморське.

Примо́рське (Кніттель, Мачулін, Новопавловський) — село Новоазовської міської громади Кальміуського району Донецької області, Україна. Відстань до райцентру становить близько 29 км і проходить автошляхом місцевого значення.

село Приморське
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Кальміуський район
Тер. громада	Новоазовська міська громада
Код КАТОТТГ	UA14100070260032560
Облікова картка	Приморське
Основні дані
Засноване	1890
Населення	1 407
Поштовий індекс	87643
Телефонний код	+380 6296
Географічні дані
Географічні координати	47°19′15″ пн. ш. 37°56′38″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	96 м
Водойми	балка Безіменна
Відстань до обласного центру	102 км
Відстань до районного центру	29,1 км
Найближча залізнична станція	Карань
Відстань до залізничної станції	39,6 км
Місцева влада
Адреса ради	87643, Донецька область, Новоазовський район, с. Приморське, вул. Радянська, 5
Карта
Приморське
Приморське
Мапа

Загальні відомості

Приморське підпорядковане Приморській сільській раді. Приморське розташоване за 39 км від залізничної станції Карань. Населення — 1407 осіб. Землі села межують із територією Тельманівського району. Сільській раді підпорядковані також населені пункти Набережне, Первомайське, Соснівське, Українське.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.

Історія

Євангелістсько-лютеранський хутір під назвою Кніттель засновано в 1890 р. Євангелістська община Остґейм, лютеранський прихід Розенфельд. Землі 597 десятин (1915 6 подвір'їв).

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки^[1].  

Центральна садиба великого господарства — радгоспу «Приморський» міститься у с. Приморському. Основний напрям виробництва — вирощування зернових і технічних культур. За високі виробничі показники орденом Леніна нагороджені доярка О. М. Борисенко і комбайнер В. І. Хайло.

У селі — середня школа, будинок культури, бібліотека.

Населення

Рік	Кількість мешканців
1904	40
1915	36
1918	45

^[2]

За даними перепису 2001 року населення села становило 1407 осіб, із них 38,81 % зазначили рідною мову українську, 60,84 % — російську та 0,28 % — молдовську мову^[3].