Присінково-завитковий нерв

Присінково-завитковий нерв (переддверно-завитковий нерв) (лат. nervus vestibulocochlearis) — VIII пара черепно-мозкових нервів. Його відносять до нервів спеціальної чутливості, складається з двох частин: присінкового корінця (radix vestibularis) і завиткового корінця (radix cochlearis), що починаються усередині піраміди скроневої кістки у внутрішньому вусі.

Переддверно-завитковий нерв
Напрям і зв'язки лицевого нерва у скроневій кістці
Вид людського мозку знизу, помічені черепні нерви.
Латинська назва	Nervus vestibulocochlearis
Грей	subject #203
До	завитковий нерв, вестибулярний нерв
MeSH	нерв Переддверно-завитковий нерв

Присінковий нерв проводить імпульси від статичного апарата, розташованого перед і у півколових каналах внутрішнього вуха. Завитковий нерв є провідником імпульсів кортієвого органа, що знаходиться в завитці внутрішнього вуха і реагує на звукові подразники. Обидва нерви виходять з піраміди скроневої кістки у мозок через внутрішній слуховий отвір, проходячи внутрішнім слуховим проходом. Місце їх виходу розташовується латеральніше лицевого нерва. Волокна нервів закінчуються на ядрах цих нервів, що залягають у латеральних кутах ромбоподібної ямки.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.