Приходченко Павло Прокопович

Павло Прокопович Приходченко (5 листопада 1905(19051105), село Бочечки, тепер Конотопського району Сумської області — ?) — радянський діяч, міністр паперової і деревообробної промисловості Української РСР.

Приходченко Павло Прокопович
Народився	5 листопада 1905(1905-11-05) село Бочечки, тепер Конотопського району Сумської області
Помер	невідомо
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	українець
Партія	ВКП(б)
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Приходченко.

Біографія

Член ВКП(б).

До літа 1941 року працював головним інженером Мелітопольського насосно-компресорного заводу Запорізької області. Під час німецько-радянської війни брав участь у евакуації заводу в місто Катайськ Курганської області. Завод було перепрофільовано на виробництво мін та передано в розпорядження Народного комісаріату мінометного озброєння СРСР. У 1944 році Павло Приходченко повернувся до Мелітополя.

На 1944—1948 роки — директор Мелітопольського насосно-компресорного заводу Запорізької області.

До вересня 1955 року — директор заводу «Більшовик» Міністерства машинобудування і приладобудування СРСР.

У вересні 1955^[1] — 31 травня 1957 року — міністр паперової і деревообробної промисловості Української РСР.

З червня 1957 до квітня 1960 року — 1-й заступник голови Ради народного господарства (раднаргоспу) Київського економічного адміністративного району.

На 1962—1965 роки — директор інституту «Укрндіпластмаш» у Києві.

Подальша доля невідома.

Звання

• інженер-капітан

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (5.08.1944)^[2]
• два ордени «Знак Пошани» (16.09.1945^[3], 23.01.1948)
• медалі