Прозуменщикова Галина Миколаївна

Гали́на Микола́ївна Прозуме́нщикова (* 26 листопада 1948, Севастополь, РРФСР, СРСР — †19 липня 2015, Москва, Росія) — українська радянська спортсменка, олімпійська чемпіонка з плавання (1964; була першою радянською спортсменкою, що завоювала олімпійське золото у цьому виді спорту); чемпіонка Європи 1966, 1970 рр. Рекордсменка світу 1964 — 67 рр..

Гали́на Микола́ївна Прозуме́нщикова рос. Галина Прозуменшикова
Загальна інформація
Громадянство	СРСР
Народження	26 листопада 1948(1948-11-26) Севастополь, РРФСР, СРСР
Смерть	19 липня 2015(2015-07-19) Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Причина смерті	хвороба
Зріст	169 см
Вага	68 кг
Alma mater	факультет журналістики МДУ
Чоловік	Іванников Юрій
Діти	Ірина, Григорій
Спорт
Країна	СРСР[1]
Вид спорту	плавання
Дисципліна	брас
Тренери	Сорокін Віталій Іванович
Нагороди
Прозуменщикова Галина Миколаївна у Вікісховищі

Спортивні медалі
Представник  СРСР
Спортивне плавання
Олімпійські ігри
Золото	1964 Токіо	200 метрів брасом
Срібло	1968 Мехіко	100 метрів брасом
Срібло	1972 Мюнхен	100 метрів брасом
Бронза	1968 Мехіко	200 метрів брасом
Бронза	1972 Мюнхен	200 метрів брасом

Життєпис

Народилася 26 листопада 1948 року в Севастополі.

Дитинство пройшло в Севастополі. У 1959 році почала займатися плаванням.

Золоту олімпійську нагороду Галина Прозуменщикова здобула на токійській Олімпіаді в плаванні на 200 метрів брасом^[2]. Крім цього впродовж кар'єри вона виграла дві срібні та одну бронзову олімпійські медалі. Заслужений майстер спорту СРСР (1964).

4 рази встановлювала світовий рекорд у плаванні на 200 метрів брасом та один раз на дистанції 100 метрів брасом.

У 1966 році вступила на факультет журналістики МГУ (котрий закінчила 1976 року), регулярно працювала спортивним журналістом.

У 1973 році після участі в Московській універсіаді пішла з великого спорту.

За пропозицією Держкомспорту СРСР впродовж декількох років (1976–1980) займалася адміністративною діяльністю, згодом була тренером-методистом.

За спортивні досягнення нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора (1972), Дружби народів (1993), двома медалями «За трудовое отличие». Жила в Москві.

Родина

Чоловік — Іванников Юрій Іванович (нар. 1950 р.), кандидат економічних наук.

Дочка — Степанова Ірина Володимирівна (1969 р. нар.).

Син — Іванников Григорій Юрійович (1979 р. нар.).