Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Промисловість Івано-Франківська
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Івано-Франківськ є значним центром машинобудівної, металообробки, деревообробної, хімічної, харчової, легкої промисловості, промисловості будівельних матеріалів тощо. Домінують переробні підприємства, на яких зосереджено майже 80% працівників, зайнятих в промисловості. Промисловість Івано-Франківська представлена різноманітними сферами діяльності — виробництвом арматури для електростанцій, газових котлів, сучасних систем обліку енерго- та теплоносіїв (в місті виробляється 42,9% промислових газових лічильників в Україні), мікросхем та побутової техніки, широким асортиментом швейних виробів, обробкою шкіри, деревообробною та харчовою галуззю. Динамічно розвивається будівельна галузь Івано-Франківська.
За показником, що відображає кількість діючих малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення, м. Івано-Франківськ в 2 рази перевищує загальнонаціональний показник (в місті діє 139 малих підприємств на 10 тис. осіб) та 2,5 рази більше від обласного.[1]
У загальнообласному обсязі реалізованої промислової продукції частка м. Івано-Франківська склала 23%, що відповідає 2 місцю серед міст та районів області. Значно більшим був внесок підприємств машинобудування, якими забезпечено 79% загальнообласного обсягу реалізації продукції галузі, харчових продуктів та напоїв — 56%, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів — 45%.
Кожне третє промислове підприємство у 2009 р. займалося інноваційною діяльністю, на що було витрачено 24,3 млн грн. У виробництво впроваджено 18 нових або вдосконалених технологічних процесів.
У розвиток економіки міста за минулий рік спрямовано найбільший обсяг інвестицій в основний капітал — 1 млрд грн., або 29% загальнообласного обсягу. У промисловість освоєно 164,4 млн грн., що склало 16,4% обсягу капіталовкладень в економіку міста та 12,4% — у промисловість області.
Частка міста Івано-Франківська в обсязі інвестицій у житлове будівництво становила майже 52%. За 2009 р. в експлуатацію введено 2810 квартир загальною площею 194 тис.м², а це більше половини обсягу житла, збудованого в області.[2]
Протягом 2009 р. промисловими підприємствами Івано-Франківська реалізовано продукції у відпускних цінах (без ПДВ та акцизу) на 2390,5 млн грн., (22,2% загальнообласного обсягу).[3].
Із них:
- виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів — 42,2%,
- виробництва та розподілення електроенергії, газу та води — 34,7%.
Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за 2008 р. — 2593 млн грн.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Найстаріше промислове підприємство міста — пивоварний завод (1787).[4]
У 1838 — в Пасічній коло Станіслава збудовано машинобудівний завод сільськогосподарської техніки. Випускали в основному машини з паровим двигуном. Продукція заводу знаходила збут на Балканах та Угорщині.
За даними Львівскої торгово-ремісничої палати 1871 у Станіславі працювало: 2 гуральні (друга — у Княгинині), 2 броварні (друга — у Пасічній), три парові тартаки (один із них — у Княгинині), 4 гарбарні (одна — у Княгинині, друга — у Загвізді), дві друкарні (Ховання і Данькевича), картонна фабрика, фабрика штучних добрив у княгинині, підприємство по виробництву мазуту у Княгинині.
1878 — заснована фабрика дріжджів і спирту Ф.Лібермана.
На основі нового промислового статуту 1882 року у Станіславі ремісники об'єднувалися у такі товариства: 1)об'єднання шевців і споріднених ремесл, 2)об'єднання ковалів, 3)об'єднання мулярів, 4)столярів, 5)кравців. Головними центрами промисловості вважалися гміни Станіслава, Княгинина та Загвіздя. Всього було 30 фабрик, на котрих працювало до 500 чол. (без залізничних майстерень). Найбільшим підприємством міста вважалася головна майстерня залізниці, де працювало 278 чол. (не враховуючи адміністрації), із них: 100 слюсарів, 36 ковалів, 14 котлярів, 34 столярі, 14 лакувальників.
У 1888 р. засновано фабрику шкір Я.Маргошеса, сьогодні це АТ «Плай».
На початку ХХ ст. (1900) організовано Станіславський нафтоперегінний завод, так званий «рафінарія нафти», яка належала братам Олександру та Бернарду Габерам, а з 21 липня 1914 р. — акціонерному товариству «Габер і компанія».
На місці згорілого у 1868 р. міського театру у 1904 відкрився «Пассаж Гартенбергів», добре відомий сучасникам як колишній «Дитячий світ» і тепер ТЦ «Мальва».
У Станіславі внаслідок світової економічної кризи в 1929 почали закривалися підприємства, скорочувалося число зайнятих на них робітників, почалося масове безробіття. На той час Станіслав не був великим центром індустрії. Найбільшими підприємствами вважалися:
- фабрика рільних машин «Vis» із числом працюючих 170 робітників;
- фабрика ланців та кованих виробів — 50 робітників;
- чотири цегельних заводи — 30-40 робітників у кожному;
- фаянсова фабрика — 40 робітників;
- фабрика механічних ваг та верстатів — 25 робітників;
- механічна фабрика Меера — 25 робітників;
- ливарня заліза та бронзи Зільбера — 20 робітників;
- ткальня полотна — 25 робітників;
- друкарня Данькевича — 20 робітників. Решту підприємств мали більш кустарний характер. Це 5 перукарень, 12 млинів, 5 гарбарень, заводи по виробництву солодкої води, фіакрів, асфальту, парафіну, кераміки. того ж року було створено два фінансові управління. стала до ладу міська електростанція (сьогодні Обленерго).
1933 — Зафіксовано пік масового безробіття у роки світової економічної кризи. На 1 лютого воно досягло своєї критичної точки, коли міська біржа праці зареєструвала 3100 безробітних. Це при тому, що на 18 підприємствах працювало лише 950 робітників.
1937 — організовано Станіславське міжкомунальне курортно-туристичне товариство «Східні Карпати». Своїм завданням товариство ставило розвиток курортно-туристичних баз на території Станіславського воєводства.
Станом на 1938 — Найбільшими підприємствами у місті вважалися:
- паровозоремонтний завод;
- електростанція;
- рафінарія нафти Габера;
- ватна фабрика Мендельсона;
- шкірзавод Маргошеса;
- кондитерська фабрика «Локарно»;
- друкарня Хованця та інші.
У «зразковому готелі» Камінського знаходились Дім торгівлі, в магазинах радіо «Артес», годинникова фірма К.Рігера, Дім машин І.Івлієва, де можна було купити автомашини різних зарубіжних фірм.
В часи Радянського Союзу промисловість міста розвивалася швидкими темпами. Так, в 1950 р. — за 5 років (з 1945) валова продукція підприємств зросла у 9 разів. У місті налічувалося 43 промислових підприємства.
1961 — Споруджено механічний цех приладобудівного заводу загальною площею понад 3200 м².
1964 — Став до ладу Івано-Франківський фурнітурний завод.
1965 — Відкрився цементно-шиферний комбінат.
1971 — Випустив першу продукцію новозбудований Івано-Франківський арматурний завод. Згодом постачав свої вироби у 18 країн світу. Організовано завод «Позитрон» на базі філіалу цеху Мінського заводу напівпровідникових приладів.
1976 — Випустив першу продукцію Івано-Франківський завод тонкого органічного синтезу (тепер фірма «Барва»).
1978 — Першу продукцію видав Івано-Франківський завод механічних пресів, тепер об'єднання «Карпатпресмаш».
1979 — До нового приміщення у м-рн Пасічна переїхав Прикарпатський радіозавод, який перед тим діяв у смт.Лисець.
1987 — Здано в експлуатацію перший в республіці Івано-Франківський завод-автомат з виробництва керамічних матеріалів.
Remove ads
Промислові підприємства сьогодні
Узагальнити
Перспектива
У місті діють такі заводи та промислові підприємства:
ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод»
(вул. Є. Коновальця, 229)
Один з найбільших в Україні виробників трубопровідної арматури для підприємств енергетики, нафтогазового комплексу, хімічної промисловості, металургії й водопостачання.[5]
Чисельність штатних працівників станом на 2004 р. — більше 900 чол.
Підприємство має три основних напрямки:
- розробка й виробництво трубопровідної арматури для підприємств нафтової, газової та хімічної промисловості, систем магістрального і місцевого водопостачання, вентиляційних систем;
- виробництво фланців для трубопроводів різного тиску (одне з найбільших у СНД);
- виробництво арматури спеціального призначення, необхідної для систем забезпечення безпеки ядерних установок (для першого й другого контурів АЕС, систем локалізації аварій).
З історії заводу
1967 Алматинським інститутом «ГІДРОПОНІІХІММАШ» розроблений проект «ІФАЗа» як вузькоспеціалізованого підприємства з випуску засувок 18 типорозмірів.
1968 На південній окраїні Івано-Франківська розпочате будівництво арматурного заводу виробничою площею 60 тис. м². На його спорудження виділено 20 мільйонів рублів, у тому числі 16 мільйонів на промислове будівництво.
1971 30 вересня підписаний акт уведення в експлуатацію перших виробничих потужностей. У жовтні почався випуск першої продукції — відповідних фланців.
1973 У програму виробництва включені герметичні клапани Ду 20-1200, поворотні закриви Ду 400—1600, відповідні фланці Ду 16-1200. У липні створена центральна заводська лабораторія. Починається виробництво малої арматури Ду 200—600.
1974 Уведені в дію перші потужності для виробництва штампованих фланців.
1976 Розпочався масовий випуск штампованих фланців.
1977 Проведена технічна реконструкція. Виробництво оснащене прогресивним обладнанням, у тому числі верстатами із числовим програмним управлінням.
1979 На площах цеху № 3 створюється ділянка виробництва арматури для АЕС. Починається випуск клинових засувок Ду 300—400. Для забезпечення високої якості впроваджуються спеціальні методи контролю металу й зварених швів : радіографічний, капілярний.
1985 Після впровадження деревообробного цеху (тарної ділянки) будівництво було завершено.
1993 За видатний внесок у світ бізнесу, за високі показники й професіоналізм, продемонстровані престижним виконанням B.I.D. Підприємницька ініціатива нагородила Івано-Франківський арматурний завод спеціальним знаком «Міжнародна Золота Зірка за якість».
1994 Завод перетворюється у Відкрите Акціонерне Товариство — ВАТ «ІФАЗ».
2001 Розроблена конструкторська документація й проведена технологічна підготовка випуску п'яти нових виробів. Впроваджено у виробництво шість нових технологій штампування й механічної обробки фланців за DIN для експортних поставок.
2001 Сертифікація системи якості за міжнародними стандартами ISO 9001.
2003 У щорічному рейтингу підприємств ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод» став переможцем у номінації «Підприємство-експортер 2003»
Ринок та конкуренція
Продукція заводу поставляється на багатьох АЕС світу (в тому числі Китай) та на найбільші металургійні, хімічні, нафтогазові підприємства України, Росії, Білорусі, Болгарії, Казахстану, Туркменістану й ін.
Одним із конкурентів по виробленій продукції[6] є ЗАТ «Промарматура» м. Дніпропетровськ
Власники заводу
Станом на 2004 р. власниками заводу були:[7]
ЗАТ «С. В. Т. А.» м. Київ, бул. Дружби народів, 9 — 37,416% акцій
ЗАТ «Енергомашінвест», вул. Андрія Іванова, буд. 10 — 37,522%
Посадовими особами заводу — ~10%
63 котельно-зварювальний завод
(вул. Хриплинська, 11)
63 котельно-зварювальний завод — державне підприємство з повним циклом виготовлення виробів, великим об'ємом експериментальних та дослідних робіт, і володіє сучасною технологією машинобудування.[8]
Завод було засновано в 1945 році.
Кількість працівників — 1000 осіб.
Військова продукція:
- польові магістральні трубопроводи ПМТП-100, ПМТП-150, ПМТБ-200;
- трубомонтажні машини МСТ-100, ТУМ-150В, ТММ-200;
- польові складські трубопроводи ПСТ-100Р, ПСТ-150Р;
- пересувні насосні установки ПНУ-100/200М;
- комплекти безпричальної заправки кораблів БЗРК-150;
- польовий заправочний пункт ПЗП-14;
- водонагрівальні котли;
- груповий заправник малих кораблів ГЗМКТ-6-4000.
Цивільна продукція:
- виробництво котлів стравоварильних, автоклавів, балони газові автомобільні, металоконструкції сховищ.
ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод»
(вул. Залізнична, 22)
Івано-Франківський локомотиворемонтний завод — одне із найстарших машинобудівних підприємств Прикарпаття.[9]
Засноване в 1866 році в місті Станіславі як головні машинні майстерні Львівсько-чернівецької залізниці, на якій з 1 вересня того ж року почався регулярний рух потягів.
У 1870 році підприємство стало найбільшим у Галичині. У 1912 році на підприємстві працювало 1000 чоловік.
У 1977 році завод пережив своє друге народження. Цього року був відремонтований перший тепловоз із гідравлічною передачею, а в 1979 році — останній паровоз. У зв'язку з переходом заводу на ремонт тепловозів були реконструйовані всі цехи і ділянки без зупинки виробництва.
- Діяльність та продукція заводу
- Виготовлення автомотриси АМВ;
- Модернізація дрезин, автомотрис, мотовозів;
- Ремонт рухомого складу;
- Виготовлення запасних частин до рухомого складу;
- Загвіздки-2 гальмівної колодки;
- Колісна пара ДГКу, АДМ, АГВ;
- Колісна пара електропотягу ЕР-9П/ЕР-2Т;
- Колодка гальмівна КТ-РИЦ;
- Колодка гальмівна локомотивна типу «М»;
- Редуктор колісної пари електропотягу ЕР-9П;
- Редуктор компресора КТ-6 електровоза серії ВЛ-80;
- Шестерні;
Основним напрямком діяльності колективу є випуск вантажної автомотриси АМВ, що замінює фізично і морально застарілі шляхові дрезини.
Асфальтний завод
(вул. Макогона, 23а)
Номінальна потужність заводу — більше 150 тонн асфальту в день.[10]
Комунальний за формою власності, знаходиться на півночі центральної частини міста (по вул. Макогона). Оскільки виробництво асфальту включає використання канцерогенного складника — бітуму, а поруч до того ж знаходяться такі підприємства харчопрому, як молокозавод, спиртозавод та ВАТ «Івано-Франківська харчосмакова фабрика». то прийнято рішення по його перенесенню.[11] Нове місцезнаходження заводу буде віддаленим від міста не більш, ніж на 25 км, а на вивільненій території зведуть багатоповерхівки.
ВАТ «Івано-Франківська меблева фабрика»
(вул. Левинського, 1 б)
Чисельність штатних працівників (на 2004 р.) — 186 осіб[7]
Найбільшим акціонером є ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» м.Київ, вул. Вєтрова,7б — 67,082% акцій.
За фінансовою звітністю 2004 р. — підприємство збиткове.
ВО «Карпати»
(вул. Галицька, 201 )
Створений на базі Прикарпатського радіозаводу.
Продукція:
- Плати живлення
- одноконтурні електрокотли та опалювальні з турбовитягом
- газові котли «Софія»
- радіоприймачі
- джгути для автомобілів «Skoda».
Remove ads
Перелік промислових підприємств
Узагальнити
Перспектива
Головне управління статистики інформує, що станом на 1 січня п.р. в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) на території Івано-Франківської міської ради налічувалось 9775 суб'єктів, з яких 9143 (93,5%) — юридичні особи. Питома вага підприємств, установ та організацій обласного центру становить 40,3% від загальної кількості суб'єктів ЄДРПОУ області.
Протягом 2009 року в ЄДРПОУ по Івано-Франківській міській раді було включено 411 суб'єктів, що становить 4,2% від загальної кількості, знято з обліку — 277 суб'єктів (2,83%). Переважаюча більшість новостворених підприємств та організацій припадає на такі галузі економіки як: надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту (120 суб'єктів); торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (88); операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (81). Натомість, у галузях промисловості та будівництва зареєстровано відповідно 29 та 28 суб'єктів.
Загалом, розподіл суб'єктів ЄДРПОУ за видами економічної діяльності характеризується незначними змінами. Так, порівняно з 1 січня 2009 року частка підприємств, що займаються наданням комунальних та індивідуальних послуг та діють у сфері культури та спорту збільшилась на 0,5 відсоткових пункта; підприємств, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям — на 0,3 в.п. Натомість, зменшилась частка підприємств в галузях: торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку — на 0,5 в.п.; промисловість — на 0,1 в.п; діяльність готелів та ресторанів — на 0,1 в.п.
Структура суб'єктів за організаційно-правовими формами господарювання (ОПФГ) також відзначається стабільністю. Станом на 1 січня п.р. найпоширенішими формами господарюваня суб'єктів ЄДРПОУ Івано-Франківської міської ради залишаються приватні підприємства (3057) та товариства з обмеженою відповідальністю (2478 суб'єктів)
Видобуток будівельних матеріалів, Будівельна галузь економіки
Виробництво будівельних матеріалів, Будівельна галузь економіки
Будівельні компанії, Будівельна галузь економіки
Машинобудівна промисловість
Харчова промисловість та переробка с/г продуктів
Хімічна промисловість
Шкіряне виробництво
Виробництво деревини та виробів з дерева
Текстильна промисловість та пошиття одягу
Видавнича справа
Нафтопереробна промисловість
Remove ads
Примітки
Див. також
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads