Пропіонілфенілетоксиетилпіперидин

Пропіонілфенілетоксиетилпіперидин (лат. Propionil­phenyl­etoxy­aethyl­piperidinum, рід. Propionil­phenyl­etoxy­aethyl­piperidini) — наркотичний аналгетик^[1], агоніст опіоїдних рецепторів^[2]. Відомий під торговою назвою «просидол» (Prosidol)^[3].

Пропіонілфенілетоксиетилпіперидин
Систематизована назва за IUPAC
[1-(2-ethoxyethyl)-4-phenylpiperidin-4-yl] propanoate
Класифікація
ATC-код
PubChem	10402849
CAS	164231-04-3
DrugBank
Торгівельне найменування	Prosidol
Хімічна структура
Формула	C18H27NO3
Мол. маса	305.4 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Був синтезований на основі 1-(3-етоксипропіл)-4-оксопіперидину^[4]. Являє собою легкорозчинний у воді кристалічний порошок білого кольору з жовтим відтінком^[2].

Препарат використовується в медичній практиці Росії та Казахстану^[4].

Історія

Піперидинова сполука, з якої був синтезований просидол, була відкрита J.F. MacFarlan & Co. у 1950-х роках^[5].

Речовина була синтезована в 1990-х роках в лабораторії хімії синтетичних та природних лікарських речовин Інституту хімічних наук ім. А.Б. Бектурова (нині Інститут входить у структуру Казахстансько-Британського технічного університету) поруч із кількома іншими похідними піперидину, під час досліджень спорідненого препарату, петидину^[6][7]. При цьому в дозах, достатніх для знеболювання, ці речовини не мали наркотичного впливу. Додаткові дослідження речовин було проведено у лабораторії фармакології Новокузнецького науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту. 1-(2-етоксиетил)-4-феніл-4-пропіонілоксипіперидину гідрохлорид виявився досить ефективним і при цьому вельми технологічним; небажані побічні ефекти були мінімальні^[4].

Фармакологічні властивості

Опіоїдний аналгетик, агоніст опіоїдних рецепторів, що активує антиноцицептивну систему та змінює емоційне сприйняття болю. Стимулює опіоїдні рецептори в шлунково-кишковому тракті, внаслідок чого м'язова оболонка кишечника розслаблюється (при цьому речовина не впливає на сфінктери). На блювотний центр має активуючу дію, а кашльовий центр — пригнічує^[8].

Добре всмоктується незалежно від способу введення. Ефект настає протягом півгодини та триває до 4 год. Порівняно з морфіном, речовина має слабшу знеболювальну дію^[8].

Препарат викликає ефекти, подібні до ефектів інших опіоїдів, такі як аналгезія та седація, а також побічні ефекти, такі як нудота, свербіж, блювота та пригнічення дихання, що може бути доволі небезпечним^[9][10].