Просянка розлога

Просянка розлога (лат. Milium effusum) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду просянка (Milium) родини тонконогові (Poaceae) або злакові^[1].

Просянка розлога
Milium.effusum
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Мітлицевидні (Pooideae)
Рід:	Просянка (Milium)
Вид:	Просянка розлога (M. effusum)
Біноміальна назва
Milium effusum L., 1753

Синоніми[2]

• Agrostis effusa Lam.
• Alopecurus effusus Link ex Kunth nom. inval.
• Decandolia effusa (Lam.) T.Bastard
• Melica effusa (L.) Salisb.
• Miliarium effusum (L.) Moench
• Milium adscendens Roxb. nom. inval.
• Milium confertum L.
• Milium dubium Jacquem. ex Hook.f. nom. inval.
• Milium nepalense Nees nom. inval.
• Milium transsilvanicum Schur
• Milium willdenowii Lojac.
• Paspalum effusum (L.) Raspail

Ботанічний опис

Трава з повзучими кореневищами та короткими підземними пагонами. Одиничні гладкі стебла, прямі, висотою 0,7-1,5 м.

Лінійні листки шириною до 18 мм, гладкі, по краях шорсткі. Язички довгасті та тупі, довжиною до 8 мм.

Волоті широкі та пухкі, від 15 до 35 см завдовжки, з довгими спадними гілочками, покриті короткими шипиками. Колоски одноквіткові, близько 3 мм завдовжки, зеленого кольору, можуть мати слабо-фіолетовий відтінок. Луски колосків яйцеподібної форми, перетинчасті, опуклі, з трьома жилками, трохи довші від квіткових. Нижні квіткові луски без остюків, блискучі, тверді, після дозрівання стають бурими. Цвітіння триває з кінця весни до середини літа. Плодоносить у липні — серпні.

Поширення

Росте у вологих хвойних та листяних лісах Північної півкулі.

Господарське значення та застосування

Іноді культивується як газонна трава або декоративна садова рослина. Може використовуватися для посадок у тінистих садах для створення другого плану у поєднанні з іншими багаторічними рослинами. Віддає перевагу затіненим ділянкам та вологим ґрунтам.

У минулому на Поліссі, в Лісостепу та на північному Степу України просянку сіяли на зерно, з якого виготовляли борошно й крупу. В Ірландії, Шотландії та Скандинавії її культивували доки її не витіснили інші зернові культури.^[3]

Хороша кормова трава. Насіння використовують на корм птахам.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України