Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Протести в Киргизстані (2020)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Протести в Киргизстані 2020 — протести, що почалися в понеділок 5 жовтня 2020 року, з натовпу у 1000 осіб[1], який до вечора виріс до як мінімум 5 тисяч. Протести відбуваються в столиці Киргизстану, в місті Бішкек проти можливої фальсифікації результатів парламентських виборів[2][3][4].
.svg){kind=link}
Remove ads
Перебіг подій
Після настання темряви та проведення поліцейської операції з розгону з площі Ала-Тоо протестувальників із застосуванням сльозогінного газу і водометів, ті нібито атакували поліціянтів камінням, поранивши двох із них[5][6].
Вранці 6 жовтня 2020 року учасники протесту відновили контроль над площею Ала-Тоо в центрі Бішкеку[7]. Їм також вдалося захопити прилеглі будівлі Білого дому і Жогорку Кенеш та проникнути до адміністрації президента[8]. Крім того, вони звільнили з в'язниці колишнього президента Алмазбека Атамбаєва[9].
7 жовтня депутати парламенту Киргизстану почали процедуру імпічменту президенту країни Сооронбаю Жеенбекову[10].
Remove ads
Хронологія
Узагальнити
Перспектива
5 жовтня
5 жовтня 2020 року в центрі Бішкека почався мітинг проти попередніх результатів виборів до парламенту Киргизстану, що відбулися напередодні. Згідно офіційних результатів, більшість голосів отримала провладна проросійська партія Єдність («Биримдик») на чолі з Маратом Аманкуловим. На демонстрацію проти можливої фальсифікації результатів вийшло близько тисячі представників опозиційних партій «Республіка», «Ата-Мекен» («Вітчизна»), «Бир Бол» і «Замандаш»[11].
Увечері 5 жовтня почалися масові заворушення і спроби штурму будинку уряду. На вулиці Бішкека вийшли близько двох тисяч людей, тривали сутички з міліцією. ОМОН повторно розігнав протестувальників з площі біля Білого дому. Протестувальники агалися зламати ворота резиденції президента й уряду, лізли через огорожу і кидали в будівлю камені. Міліція застосувала сльозоточивий газ, світлошумові гранати і гумові кулі. Були постраждалі з обох сторін, підпалені як мінімум дві міліцейські машини і одна пожежна[12].
6 жовтня
О 3:19 портал 24.kg повідомив, що учасники протесту прорвалися на територію Білого дому[13], протестувальники проникли до будівлі Державного комітету нацбезпеки. За кілька хвилин з'явилося повідомлення, що після знесення огорожі мітингувальниками співробітники ДКНБ «вийшли з піднятими руками і сказали, що вони з народом»[14].
4:30 ранку протестувальники проникли до сесійної зали Білого дому. З СІЗО ДКНБ було випущено колишнього президента Киргизстану Алмазбек Атамбаєв, заарештованого влітку 2019 року. Пізніше ЦВК Киргизстану визнала вибори в парламент недійсними. Мер Бішкека Азіз Суракматов подав у відставку за власним бажанням.
Також склали повноважні представники уряду в Баткенській, Наринськой, Таласської і Іссик-Кульської областях[15].
7 жовтня
МОЗ повідомив, що за час протестів за медичною допомогою звернулося 911 учасників зіткнень. Прес-служба Сооронбая Жеенбекова опублікувала його звернення до народу, де він розповів, що не став піддавати ризику людські життя і не давав команду застосовувати силу прот их, хто увірвався до Білого дому. Депутати парламенту Киргизстану почали процедуру імпічменту президенту країни Сооронбаю Жеенбекову[10].
8 жовтня
Рада безпеки Киргизстану заявила, що місцезнаходження президента Сооронбая Жеенбекова і прем'єр-міністра Кубатбека Боронова невідомо, також було закрито кордон. Політики не з'являлися на публіці з початку протестів[16].
9 жовтня
Президент Жеенбеков ввів у країні надзвичайний стан до 8:00 21 жовтня, до міста було введено війська[17]. Протягом дня в місті було чути стрілянину, а протести продовжилися. Зокрема, стріляли в машину екс-президента Киргизстану Атамбаєва, якого учасники протесту 6 жовтня випустили з СІЗО. Колишній прем'єр-міністр Сапар Ісаков заявив, що в його машину також стріляли[18].
10 жовтня
У Киргизстані було затверджено новий склад уряду, Садир Жапаров став прем'єр-міністром[19]. За звинуваченням у заворушеннях у Бішкеку було затримано експрезидента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва[20]. Новообраний спікер парламенту Киргизстану Миктибек Абдилдаєв пішов у відставку[21].
12 жовтня в Бішкеку було повторно введено режим надзвичайного стану, протестувальники передали будівлю парламенту владі[22].
13 жовтня Президент Киргизстану Жеенбеков визнав незаконним рішення парламенту про призначення нового складу кабміну на чолі з Садиром Жапаровим 10 жовтня[23].
14 жовтня Президент Жеенбеков призначив Садира Жапарова прем'єр-міністром, хоча днем раніше він визнав призначення Жапарова незаконним[24].
15 жовтня Президент Сооронбай Жеенбеков пішов у відставку[25].
21 жовтня було призначено повторні парламентські вибори, на 20 грудня 2020-го[26]. Натомість, президентські вибори було заплановано на 10 січня 2021-го[27].
Remove ads
Міжнародна реакція
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads