Протозанов Олександр Костянтинович

Олександр Костянтинович Протозанов (15 серпня 1914(19140815), місто Київ — 2 лютого 2006, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й секретар Східно-Казахстанського обкому КП Казахстану, 1-й секретар Тюменського промислового обласного комітету КПРС, голова Тюменського облвиконкому. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1986 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 6—7-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань.

Протозанов Олександр Костянтинович
Народився	15 серпня 1914(1914-08-15)  Київ, Російська імперія
Помер	2 лютого 2006(2006-02-02) (91 рік)  Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Державний університет кольорових металів і золота (РФ) і Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Протозанов.

Життєпис

У 1932—1933 роках — робітник на залізниці.

У 1933—1934 роках — слухач робітничого факультету при Київському індустріальному інституті.

У 1934—1939 роках — студент, секретар комітету ВЛКСМ Московського інституту кольорових металів і золота імені Калініна (закінчив в 1941 році), гірничий інженер.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939—1940 роках — секретар Ленінського районного комітету ВЛКСМ міста Москви.

У 1940—1941 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У лютому 1941 — квітні 1943 року — 2-й секретар Єльцовського районного комітету ВКП(б) Алтайського краю.

У квітні — серпні 1943 року — завідувач відділу гірничорудної промисловості Алтайського крайового комітету ВКП(б).

У 1943—1944 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У вересні 1944 — лютому 1948 року — заступник завідувача, в.о. завідувача організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б) Білорусії.

У лютому — серпні 1948 року — інформатор Управління з перевірки партійних органів ЦК ВКП(б).

У серпні 1948 — квітні 1950 року — інструктор відділу партійних, профспілкових, комсомольських органів ЦК ВКП(б).

У квітні 1950 — січні 1952 року — завідувач сектора адміністративного відділу ЦК ВКП(б).

У січні 1952 — червні 1957 року — секретар Удмуртського обласного комітету КПРС.

У червні 1957 — січні 1958 року — 1-й заступник голови Ради народного господарства (раднаргоспу) Удмуртського економічного адміністративного району.

У січні 1958 — січні 1960 року — секретар Тюменського обласного комітету КПРС.

У січні 1960 — грудні 1962 року — голова виконавчого комітету Тюменського обласної ради депутатів трудящих.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Тюменського промислового обласного комітету КПРС.

У грудні 1964 року — вересні 1969 року — 2-й секретар Тюменського обласного комітету КПРС.

10 вересня 1969 — 19 грудня 1983 року — 1-й секретар Східно-Казахстанського обласного комітету КП Казахстану.

З грудня 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

У 1984—1990 роках — радник при Раді міністрів Російської РФСР.

З 1997 року — консультант науково-технічної ради з нафти і газу громадської організації «Західно-Сибірське земляцтво» в Москві.

Помер 2 лютого 2006 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі.

Родина

Дружина — Галина Андріївна. Дочка Міла та син Володимир.

Нагороди

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції
• шість орденів Трудового Червоного Прапора (1957, 1964, 1968,)
• орден Дружби народів
• медалі
• Почесний громадянин міста Усть-Каменогорська