Протопопов Сергій Володимирович

Протопопов Сергій Володимирович (* 2 квітня 1893, Москва — † 14 грудня 1954, там же] — радянський музикознавець, композитор, диригент і педагог. Учився в МГУ (медичний факультет); закінчив Київську консерваторію по класу композиції в Б. Л. Яворського (1921). Працював у київському Вищому музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка і в оперній студії Великого театру як хоровий диригент; викладав у середніх навчальних закладах, в 1938-43 — у Московській консерваторії (з 1941 доцент).

Протопопов Сергій Володимирович
Основна інформація
Дата народження	21 березня (2 квітня) 1893[1]
Місце народження	Москва, Російська імперія[2]
Дата смерті	14 грудня 1954(1954-12-14)[2][1][…] (61 рік)
Місце смерті	Москва, СРСР[2]
Поховання	Даниловський цвинтар
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Професії	композитор, музикознавець, музичний педагог, теоретик музики, піаніст
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Інструменти	фортепіано

Як музикознавець продовжив започаткованою Б. Яворським теорію ладового ритму («Элементы строения музыкальной речи», ч. 1–2, М., 1930), автор спогадів про Леонтовича (зб., 1947). Автор трьох фортепіанних сонат, ряду камерних творів.