Проценко Марія Володимирівна

Марія Володимирівна Проценко або Му Лань^[1] (кит.: 穆兰; нар. 23 лютого 1946, КНР) — українська архітекторка, відома як головна архітекторка Прип'яті під час Чорнобильської катастрофи.

Проценко Марія Володимирівна
кит. 穆兰
Народилася	23 лютого 1946(1946-02-23) (79 років)  КНР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	архітекторка, педагог
Alma mater	Східно-Казахстанський технічний університет імені Даулета Серікбаєваd
Заклад	Діпромісто

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Проценко.

Біографія

Раннє життя

Марія Проценко народилася в Китаї в сім'ї китайсько-українських батьків^[2] 23 лютого 1946 року^[1]. Її батько Сюй Сян Шуй (на прізвисько Володя)^[3] приохотився до опіуму після смерті її старших братів від дифтерії. Мати разом з дочкою переїхали до Казахстану, де Марія навчалася в Інституті доріг і транспорту в Оскемені^[4]. У Казахстані познайомилася з полтавцем Віктором Проценком і вийшла заміж. Наприкінці 1970-х років подружжя переїхало до України, зрештою оселившись у Прип'яті в 1978 році^[5].

Кар'єра

Архітектурна кар'єра в Прип'яті

У 1979 році Проценко стала головною архітекторкою Прип'яті, хоча їй було заборонено вступати до комуністичної партії через її китайське походження^[4]. Працюючи під керівництвом Діпромісто^[5], вона керувала розширенням міста. Під час Чорнобильської катастрофи 1986 року її знання та доступ до карт міста допомогли їй керувати евакуацією міста^[6]. Вона була однією з останніх, хто залишив Прип'ять. Після евакуації вона співпрацювала з КДБ, щоб огородити місто^[2].

Подальше життя і кар'єра

У 1991 році захворіла на парапарез (слабкість ніг)^[3]. Її чоловік Віктор помер у 2005 році^[3]. Смерть чоловіка, а також сина Наталя, донька Марії, пов'язує з Чорнобилем^[7]. З 2019 року Проценко викладає мистецтво, дизайн та архітектуру в Художньому інституті декоративного моделювання та дизайну в Києві^[5][8]. У листопаді 2021 року була ініційована краудфандингова кампанія для її медичних витрат, пов'язаних з пухлиною шлунка та жовчного міхура^[9].