Проценко Микола Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Проценко.

Проценко Микола Володимирович (*  19 грудня 1921(19211219), Ніжин — † 30 вересня 1962, Київ) — український співак (баритон), відомий за виступами в хорі ім. Г. Верьовки (1949–1951) та Київському театрі оперети (1952–1962). Внук Проценка Федора Даниловича.

Проценко Микола Володимирович
Псевдо	усиновлений дідом, мав по-батькові Федорович
Народився	19 грудня 1921(1921-12-19) Ніжин
Помер	30 вересня 1962(1962-09-30) (40 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українець
Діяльність	співак (баритон)
Відомий завдяки	співак хору ім. Г. Верьовки (1949–1951) актор Київського театру оперети (1952–1962)
Батько	Володимир Федорович Проценко (1899–1937)
Мати	Тетяна Іванівна Іваненко (1901–1984)
Родичі	дід Проценко Федір Данилович дядько Проценко Андрій Федорович
У шлюбі з	Савченко Антоніна Антонівна

Життєпис

Народився в Ніжині 19 грудня 1921(19211219) року в сім'ї Володимира Федоровича Проценка (1899–1937) (сина відомого хормейстера і педагога Проценка Федора Даниловича (1866–1942)) і педагога Тетяни Іванівни Іваненко (1901–1984). Батько Миколи в радянські часи став профспілковим діячем, завідувачем міського відділу освіти. В 1937 році він був репресований, після чого дід Федір Данилович усиновив Миколу і його сестру Люсю і їх записали по-батькові Федоровичі.^[1]

Під час німецької окупації в Ніжині Микола був заступником керівника підпільної групи акторів.

1949–1951 — соліст (баритон) хору ім. Г. Г. Верьовки.

1952–1962 — соліст Київського театру оперети.

Був одружений з заслуженою артисткою УРСР А. Савченко, яка також працювала в Київській опереті.

Помер у Києві 30 вересня 1962 року. Похований на Байковому кладовищі.^[2]

Ролі

• Кобзар («Червона калина» О. Рябова)^[3]