Проценоз

Процено́з (від лат. pro — перед і грец. κoinos — спільний: Быков, 1957), тимчасове угруповання (Сукачев, 1917), піонерний ценоз (Раменский, 1938), угруповання (Алехин, 1938), колонія (Шахов, 1946), проценози і псевдофітоценози (Neuhasl, 1963) — нестабільна нестійка форма спільного проживання організмів, фаза становлення або згасання біоценозу (при синценогенезі).

Для проценозів початкових стадій (колоній) звичайні: випадковий підбір видів; переважання видів, діаспори яких легко транспортуються вітром, водою та іншими агентами; панування видів, які швидко розвиваються, рано і рясно плодоносять (особливо однорічних і дворічних) або рослин, що вегетативно розмножуються — експлерентів; неповна зайнятість екотопів; сильна щорічна мінливість. За своїм складом проценози можуть бути розділені на декілька груп.

1. Проценози-колонії — поселення одного або декількох (ініціальних, а в майбутньому біоценозі не більше ніж інгредієнтних) видів, зазвичай однієї екобіоморфи. Чисельність їхніх популяцій різко коливається з року в рік, біоценотичне середовище відсутнє (або є залишковим), наприклад, колонія однорічного Atriplex tatarica або багаторічного Calamagrostis epigeios.
2. Проценози-угрупування — склад більш різноманітний і належить до двох або кількох екобіоморф.

Змінюючи один одного, проценози утворюють сукцесійний ряд.

Джерела

• Словник української біологічної термінології / відпов. редактори: Д. М. Гродзинський, Л. О. Симоненко. — Київ : КММ, 2012. — 744 с. — ISBN 978-966-1673-12-9.
• Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с.
• Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
• Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)