Процес співпраці у Південно-Східній Європі

Процес співпраці в Південно-Східній Європі (ПСПСЄ) був започаткований з ініціативи Болгарії в 1996 році. На зустрічі під головуванням Болгарії в Софії країни Південно- Східної Європи (SEE) заклали основи регіонального співробітництва з метою створення атмосфери довіри, добросусідських відносин і стабільності.

Держави-учасниці Процесу співпраці у Південно-Східній Європі

Особливістю SEECP є те, що це оригінальна форма співробітництва між країнами регіону, започаткована за власною ініціативою, а не з ініціативи якоїсь іншої міжнародної організації чи країн. У цьому відношенні SEECP прагне визначити себе як справжній голос Південно-Східної Європи, який доповнює Пакт стабільності, Ініціативу співпраці Південно-Східної Європи або Процес стабілізації та асоціації.

Основні цілі регіонального співробітництва в рамках SEECP включають зміцнення безпеки та політичної ситуації, інтенсифікацію економічних відносин та співробітництва в сферах людських ресурсів, демократії, правосуддя та боротьби з незаконною діяльністю. Намір SEECP надати можливість своїм членам наблизитися до європейських та євроатлантичних структур через зміцнення добросусідських відносин та перетворення регіону на зону миру та стабільности.

Членство

Лідери Південно-Східної Європи позують для сімейного фото під час саміту SEECP у Стамбулі, Туреччина

• Членкині-засновниці:
  •  Албанія
  •  Боснія і Герцеговина
  •  Болгарія
  •  Греція
  •  Північна Македонія
  •  Румунія
  •  Сербія (приєдналася як Сербія та Чорногорія)
  •  Туреччина
• Приєднався пізніше:
  •  Хорватія (2005)
  •  Молдова (2006)
  •  Чорногорія (2007)
  •  Словенія (2010)
  •  Косово (2014)^[a]

Структура

SEECP – це регіональний неінституційний процес, який координує головна країна. Головування SEECP триває один рік і ротується між членами. Головуюча країна представляє Процес на міжнародних зустрічах і приймає щорічні зустрічі глав держав і урядів, зустрічі міністрів закордонних справ і низку щорічних зустрічей політичних директорів. Залежно від ситуації головуюча країна може скликати позачергові збори.

Рада регіонального співробітництва

Рада регіонального співробітництва була створена на зустрічі міністрів закордонних справ ПСЮЄП у 2008 році. Організація була заснована учасниками SEECP та частково фінансується Європейським Союзом для подальшого сприяння європейській інтеграції та співпраці. РСС очолює Генеральний секретар, зараз Майлінда Брегу, і складається з 46 учасників. Учасниками є країни SEECP, а також інші країни та наднаціональні організації, які зацікавлені у стабільності та розвитку регіону.^[1] Основним проектом РСС є розвиток Регіонального економічного простору (РЕА) для кращої інтеграції економік Південно-Східної Європи. Статус REA був невизначеним із конкуруючими інтеграційними проектами, такими як «міні-шенгенська» угода 2019 року.^[2]

Головування

Країна, яка головує, змінюється щороку:

• 1996–97, Болгарія
• 1997–98, Греція
• 1998–99, Туреччина
• 1999–2000, Румунія
• 2000–01, Республіка Північна Македонія
• 2001–02, Албанія
• 2002–03, Сербія та Чорногорія
• 2003–04, Боснія і Герцеговина
• Квітень 2004 – травень 2005, Румунія^[3]
• Травень 2005 – травень 2006, Греція^[4]
• Травень 2006 – травень 2007, Хорватія^[5]
• Травень 2007 – травень 2008, Болгарія
• 2008–09, Молдова
• 2009–10, Туреччина^[6]
• 2010–11, Чорногорія
• 2011–12, Сербія
• 2012–13, Республіка Північна Македонія^[7]
• 2013–14, Румунія
• 2014–15, Албанія^[8]
• 2015–16, Болгарія
• 2016–17, Хорватія
• 2017–18, Словенія^[9]
• 2018–19, Боснія і Герцеговина
• 2019–20, Косово
• 2020–21, Туреччина
• 2021–22, Чорногорія

Проведені збори

Зустріч глав держав та урядів:

• 2–4 листопада 1997 р., Крит
• 12–13 жовтня 1998 р., Анталія
• 12 лютого 2000, Бухарест
• 25 жовтня 2000 р., Скоп'є (позачергове засідання)
• 23 лютого 2001, Скоп'є
• 28 березня 2002, Тирана
• 9 квітня 2003 року, Белград
• 21 квітня 2004, Сараєво
• 11 травня 2005, Бухарест
• 4 травня 2006, Салоніки
• 11 травня 2007, Загреб
• 21 травня 2008, Поморіє
• 5 червня 2009 року, Кишинів
• 21–23 червня 2010 р., Стамбул
• 1 червня 2013, Охрид (скасовано)
• 25 червня 2014 року, Бухарест
• 26 травня 2015 року, Тирана
• 1 червня 2016, Софія
• 30 червня 2017, Дубровник
• 24 квітня 2018 року, Крань
• 8–9 липня 2019 р., Сараєво (відмовлено Косово)
• 2020, Приштина (скасовано через COVID-19)
• 17–18 червня 2021 р., Анталія

Зустріч міністрів закордонних справ:

• 6–7 липня 1996 р., Софія
• 5–6 червня 1997 р., Салоніки
• 8–9 червня 1998 р., Стамбул
• 19 березня 1999 року, Бухарест
• 2 грудня 1999 року, Бухарест
• 14 липня 2000, Охрид
• 16 травня 2001, Тирана
• 19 червня 2002, Белград
• 9 червня 2003 року, Сараєво
• 22 жовтня 2004 року, Бухарест
• 24 січня 2006, Афіни
• 1 березня 2007 року, Загреб
• 14 червня 2012 року, Белград
• 22 травня 2015 року, Тирана
• 23 квітня 2018 року, Крань
• 5 вересня 2018 року, Баня-Лука
• 25 червня 2020 року, Приштина (онлайн)
• 6 листопада 2020 року, Анталія

Див. також

• Південно-Східна Європа
• Пакт стабільності для Південно-Східної Європи
• Ініціатива НАТО у Південно-Східній Європі (SECI)
• Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)