Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Прощання (фільм, 1981)

фільм Лариси Шепітько Елема Климова, 1983 З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Прощання (фільм, 1981)
Remove ads

«Прощання» (рос. «Прощание») — радянський двосерійний фільм 1981 року за мотивами повісті «Прощання з Матьорою» Валентина Распутіна. Задуманий і розпочатий Ларисою Шепітько, фільм був знятий після її трагічної загибелі її чоловіком, кінорежисером Елемом Климовим. Він же змінив назву: «Прощання з Матьорою» стало просто «Прощанням».

Коротка інформація Прощання, рос. Прощание ...
Див. також: Прощання (фільм)

Фільм присвячений останнім дням існування Матьори — острівного села, яке планувалося до затоплення при будівництві ГЕС. У фільмі показано трагедію жителів села, змушених спалювати свої будинки й назавжди залишити рідні могили під водою.

Remove ads

Сюжет

Узагальнити
Перспектива

Село Матьора, розташоване на острові на річці Ангара, буде затоплене водами водосховища. Жителі села давно попереджені про те, що їм належить переселитися в нове селище, проте старі тягнуть до останнього. Керувати переїздом призначений Павло Пінігин, який робить це з важким серцем, оскільки сам прожив в селі майже все життя. Його начальник Воронцов сумнівів не відчуває, він знає, що все робиться заради високої мети: гряде будівництво нової ГЕС і нових міст навколо неї.

На острів прибуває бригада, яка зрізає хрести з могил, рубає високі дерева, підпалює спорожнілі будинки, щоб підготувати село до затоплення. Знищення знайомого їм з дитинства середовища жахає старожилів. Один із символів Матьори — величезне вікове дерево, яке бригада кілька разів намагається знищити — спочатку спиляти, потім звалити бульдозером, потім спалити. Однак і обвуглене воно підноситься над островом, як і раніше.

Головна героїня, Дар'я, мати Пінігина, сподівається, що їй вдасться перевезти з острова могили батьків. Вона просить про це онука, який приїжджає допомогти з переїздом. Однак той сідає на бульдозер, щоб повалити то обвуглене дерево, але, розуміючи, що батько і бабуся не схвалюють його дій, їде.

У село приїжджають косарі, щоб допомогти скосити нескошену траву. Однак приходять дощі, до того ж терміни затоплення скорочені. Косарі їдуть, а до вересня з острова вивезли і всіх дітей. Поступово переїжджають і мешканці, спалюючи за собою свої будинки. На острові залишається бригада, яка підготовлює до затоплення, і кілька бабусь, подруг Дар'ї, а також дідусь Богодул і маленький Коляня.

В останній день перед запланованим від'їздом Дар'я йде на могилу батьків, потім чисто миє весь будинок, білить піч, прикрашає світлицю квітами. Вона виходить з речами з будинку і дивиться, як його спалюють. Потім вона і все решта збираються в останньому сараї, що залишився.

Вночі в селищі на березі Воронцов приходить до Пінігина і запитує, чому не перевезені люди, які залишилися: завтра на острів прибуде комісія. Пінігин з Воронцовим і колишнім жителем села Петрухою на світанку їдуть на катері на острів. Кругом густий туман, в якому вони не можуть знайти острів. Вони кричать, Воронцов запалює факел, але Матьора немов уже пішла під воду.

Останній кадр фільму — вікове дерево Матьори, яке стоїть не обвуглене, а покрите зеленим листям. Воно живе, незалежно від того, що сталося з Матьорою.

Remove ads

У ролях

Remove ads

Знімальна група

Посилання

  • Прощання на сайті IMDb (англ.)
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads